У цьому випуску блогу відповімо на часті питання про вакцинацію та вакцини. Нашим експертом виступить Наталія Мішина, сімейний лікар клініки Universum Clinic (одного із медичних партнерів СК «УНІКА» за програмами ДМС), член Української асоціації сімейної медицини. Наталія працює у клініці з 2014 року, вона – прихильниця доказової медицини, у роботі використовує міжнародні стандарти та протоколи. Її люблять як дорослі, так і діти за позитивний настрій, уміння підтримати у боротьбі з хворобами та підібрати найкраще індивідуальне рішення для кожного пацієнта.
– Спершу давайте визначимося, що таке вакцинація?
– Якщо використовувати медичні терміни – це введення спеціального антигенного матеріалу (його називають імуногеном), щоб виробити природний захист організму (імунітет до хвороби). Наявність імунітету може запобігти розвитку захворювання чи послабити його наслідки.
– А вакцинація – це завжди укол?
– Не обов'язково. Є вакцини у вигляді таблеток або мікстури, які треба ковтати, а деякі випускаються у формі спрею для носової порожнини. Існують і вакцини для введення в організм через спеціально зроблену подряпину, так званий метод скарифікації. Колють зазвичай вакцини, у складі яких є ад'юванти.
– Складне слово, що воно означає?
– Так, у темі вакцин багато специфічних термінів, але їхнє значення легко пояснити. Ад'юванти – це додаткові речовини, які, крім основного елемента вакцин, сприяють виробленню імунітету (наприклад, стимулюють кілька імунних відповідей на введення однієї дози, розтягнутих у часі). З ад'ювантами організм якісніше «вчиться» розпізнавати хворобу та реагувати на неї виробленням потрібних антитіл. До ад'ювантів відносяться повний і неповний ад'юванти Фрейнда (водно-жирова емульсія з вазелінової олії, ланоліну та інших складових), солі алюмінію (гідроксід алюмінію, фосфат алюмінію та сульфат алюмінію-калію) та інші. Ад'юванти – не новий винахід, їх використовують у вакцинах понад 70 років.
– Із цим розібралися, а які бувають імуногени – головні частини вакцин?
– У сучасній медицині існують такі типи вакцин:
Вакцини з живими, але значно ослабленими видами вірусів та бактерій. Це щеплення від жовтої лихоманки, оперізуючого лишаю, кору, краснухи, вітрянки. Перше в історії щеплення – від натуральної віспи – було зроблено у XVIII столітті, коли в організм людини ввели вірус подібної хвороби, віспи корів і коней. Тоді вчені ще не вміли послаблювати збудників хвороб, і перші вакциновані ризикували захворіти по-справжньому. Але сьогодні ризик зведений до мінімуму, а щеплення від кору, краснухи та паротиту внесені до календаря вакцинації для дітей як обов'язкові.
Вакцини з неживими (інактивованими, вбитими) імуногенами, які, однак, все одно викликають імунітет. До них відносяться вакцини від черевного тифу, кліщового енцефаліту, поліомієліту, грипу. До типу інактивованих відноситься й вакцина від COVID-19 – CoronaVаc.
Є ще вакцини-анатоксини – це токсини бактерій та вірусів, на основі яких, наприклад, створені вакцини від правця та дифтерії.
Нещодавно почали застосовуватися ще й субодиничні вакцини, в яких містяться «шматочки» (субодиниці) вірусу або бактерії, які імунна система повинна розпізнавати. Субодиничні вакцини – це захист від кашлюку, правця, дифтерії, менінгококового менінгіту.
Найсучасніші розробки – вакцини на основі генетичного матеріалу (нуклеїнових кислот, ДНК та РНК збудників хвороб) – до них відносяться деякі вакцини від коронавірусу (AstraZeneca, Pfizer-BioNTech, Moderna).
– Складно, але цікаво. А що порадите почитати тим, хто захоче вивчити тему глибше?
– Можу порадити онлайн курс Всесвітньої організації охорони здоров'я «Основи безпеки вакцин». Він створений для медичних фахівців, але знаходиться в загальному доступі, і якщо велика кількість професійної термінології вас не лякає, то може бути дуже корисним (https://ru.vaccine-safety-training.org/). Є й популярно написані роботи авторів, які дотримуються доказової медицини – наприклад, «Книга про вакцинацію для всіх» інституту Роберта Коха (її можна знайти в інтернеті).
Словом, зараз у вільному доступі дуже багато інформації на тему, а ваше завдання – не заплутатися в ній. У будь-якому випадку ви можете поставити запитання вашому сімейному лікарю або іншому медику-фахівцю, який допоможе роз'яснити складні моменти та розвіяти сумніви.
– Традиційно найбільшу кількість вакцин отримують діти. Чи не надмірно їх вакцинують? Чи не страждає їхня незріла імунна система від такого масованого введення різних імуногенів?
– Ці заходи виправдані. Діти дуже вразливі перед хворобами (вони частіше хворіють тяжко, а лікувати їх «по-дорослому» не можна), адже імунітет (головна перешкода від хвороби) вони спочатку мають лише пасивний, отриманий від матері, який згодом зникає.
Але імунна система дитини сама швидко навчається, всі системи маленької людини налаштовані на адаптацію. Тому зайвого навантаження, якого багато хто побоюється, насправді немає. Організм дитини запрограмований на активне «знайомство» з мікроорганізмами зовнішнього світу, а вакцинація додає нових її представників у вигляді знешкоджених імуногенів та формує захист на довгі роки.
– А може краще отримати природний імунітет, а не набутий завдяки вакцині?
– Повірте моєму досвіду, краще вчасно щеплюватися. Вже доведено, що у ХХІ столітті вакцинація з погляду формування імунної відповіді не менш ефективна, ніж перенесене захворювання. Але профілактика (а вакцинація – це один із її видів) у десятки разів знижує і ризики просто захворіти, і ризики розвитку важких форм. У вакцинованих немає і ускладнень хвороби.
У наші дні багато хвороб, від яких людство страждало сотні років, фактично зникло, тому що сформувався колективний імунітет, люди перестали хворіти і передавати інфекції один одному. Тому масова вакцинація для здоров'я людини в масштабі всієї планети має найважливіше значення.
– Усі батьки знають, що таке календарний графік вакцинації дітей. Там все розписано по місяцях та дозах. А як треба щеплюватися дорослим?
– Ми в клініці часто чуємо це питання, і воно правильне. Усі вакцини можна розділити на обов'язкові та додаткові, а ще бувають вакцини для подорожей (напевно, їм варто присвятити окрему тему).
При цьому в кожній країні ухвалено свій перелік обов'язкових вакцин. Наприклад, для України обов'язкове щеплення АКДП (від дифтерії, кашлюку, правця). Дорослим її треба повторювати кожні 10 років. Для деяких категорій людей (груп ризику) до обов'язкових можна віднести і вакцину від коронавірусу.
Додаткові вакцини – це ті, які може порадити сімейний лікар – вакцини від пневмокока, менінгокока, папіломовіруса, гепатиту А, гепатиту В (для тих, хто народився до 2000 року). Доброю практикою є щорічне щеплення від грипу, яке багато хто легковажно ігнорує. Адже це захворювання, як і COVID-19, також може протікати важко та з ускладненнями. Загалом, якщо вважаєте, що щеплення – це процедура, яка стосується лише дітей, то ми «йдемо до вас», тобто запрошуємо на консультацію.
Закінчуючи знайомство з темою вакцинації, нагадаємо, що дуже важливо знайти «свого» лікаря, якому ви довіряєте. Він допоможе скласти календар вакцинацій, правильно оцінить ризики, відповість на всі питання, допоможе вибрати вакцину. А те, що профілактика та своєчасна діагностика завжди краща за хворобу, впевнені, ви вже знаєте і самі.
І в будь-якому випадку є сенс подумати про медичне страхування, подробиці читайте тут: https://uniqa.ua/ua/private/life/zdorove/
