– Пані Олено, чим досвід соціальних проєктів УНІКА може бути корисним для інших?
– Сьогодні в колі моїх колег – представників бізнесу, що опікуються благодійними та соціальними проєктами, все частіше звучить запитання: як правильно розпорядитися хай навіть значним, але все ж таки обмеженим ресурсом? Як зробити це з максимальною користю для України? Як донатити з найбільшою віддачею для спільної Перемоги, а не лише за покликом серця? Маючи досвід у гуманітарних та благодійних ініціативах, вирішила поділитися досвідом щодо такого вибору. Звичайно, це не суто особиста позиція. Це принципи та критерії, якими керується група УНІКА в Україні, обираючи партнерів у громадському секторі для спільного втілення гуманітарних програм. Ці принципи ми застосовували й раніше, та деякі пріоритети змінилися після 24 лютого 2022 року.
Поставки медикаментів та засобів тактичної медицини в прифронтові лікарні, термообладнання та шкільні ноутбуки для жителів деокупованих територій, програма з посттравматичного відновлення жінок та дітей, освітній проєкт з реабілітаційної медицини – лише частина ініціатив, на які іде благодійна допомога від УНІКА. Це близько 115 млн грн з початку повномасштабного вторгнення. Ми працюємо в цьому напрямку системно, співпрацюючи з декількома благодійними фондами, а відтак розуміємо специфіку доволі різних сфер, їхніх запитів в різні періоди.
– Отже, за якими ключовими критеріями ви обираєте потенційні проєкти для підтримки?
– Можу виділити три головних принципи, які дійсно важливі для співпраці. Принцип перший: match за цінностями та спрямуванням.
У центрі уваги страхового бізнесу завжди стоїть людина. Навіть коли йдеться про корпоративних клієнтів, ми все одно в першу чергу дбаємо про захист людей: чи то безпека будівель, де вони працюють, чи то медичне убезпечення цілих колективів або ж страхування відповідальності керівників компанії. Без турботи про безпеку людини наш бізнес взагалі не існує. Можливо, саме тому ми не можемо пройти повз «людиноцентричні» гуманітарні проєкти, де у фокусі – найбільш важливі запити людей, відновлення їхнього здоров‘я чи то збереження життя.
За відповідними цінностями та профільним спрямуванням ми й шукаємо партнерів, щоб підтримати їхні гуманітарні ініціативи. І щиро радіємо, коли в комунікації з благодійними фондами, НДО, представниками органів влади відбувається match. Останнім часом він все частіше трапляється тоді, коли ресурси спрямовуються на підтримку людей, які наразі максимально її потребують: поранених військових, переселенців, дітей, або ж, наприклад, найбільш вразливих груп – дівчат та жінок. Останній приклад – це проєкт «Незламна мама» від Фонду «Маша», що надає можливості психологічної реабілітації як цивільним, так і жінкам із ЗСУ, які потребують відновлення після окупації чи то російського полону, неодноразових переміщень і втрати житла (наприклад, з Маріуполя до Запорізької області, Каховки), та інших випробувань. Звичайно, серед цінностей UNIQA є і робота задля загальних позитивних змін у світі, і прагнення допомогти суспільству та навколишньому середовищу розвиватися стійким і відповідальним чином. Але прямо тут і зараз, під час воєнних дій, маємо у першу чергу зберегти людей, відновити їхнє здоров‘я та повернути їм можливість далі жити повноцінним життям.
– Що визначає другий принцип?
– Він звучить так: прозорість – у різних вимірах.
Що одразу спадає на думку, коли йдеться про прозорість роботи певної установи? У страховій сфері, та загалом у фінансах – це про коректну звітність, регулярний аудит, комплаєнс та інші важливі, але дещо «нудні» речі. Насправді вони важливі і є необхідною умовою нашої співпраці з благодійними установами. Необхідною, але не достатньою. Адже якраз страховики добре знають, що прозорість – це не лише добра фінансова звітність, а перш за все готовність до живого спілкування, до відкритої комунікації протягом усього процесу співпраці. У цьому є не лише «ідейна», а й суто практична складова: якщо ми прямо обговорюємо з партнерами всі нюанси проєктів, розуміємо один одного з півслова, співпраця рухається швидше та краще, і врешті стає довготривалою.
Прозорість – це ще й готовність публічно розповідати про свої проєкти. Гуманітарні акції можуть бути великими чи не дуже, але головне – про них не має бути соромно говорити вголос. Так, нам важливо, щоб суспільство чуло: в умовах війни український бізнес не лише зберігає робочі місця і платить податки, а й знаходить ресурси, щоб допомагати своїй країні.
Наведу приклад. У березні 2022 року, коли сотні тисяч українських родин рушили на Західну Україну та в країни Європи, ми прагнули якнайшвидше облаштувати місце для тимчасового перебування біженців. Буквально за декілька днів організували закупівлю і доставку всього необхідного для хаба на 50 ліжко-місць у передмісті Вінниці. Наші співробітники з цього регіону працювали цілодобово, щоб якомога скоріше облаштувати житло. Все зробили дуже швидко, і головне – майже одразу центр «Компас УНІКА» почав приймати людей, за лічені дні завантаження досягнуло 100%. Допоміг розголос від партнерів, зокрема, місцевої влади.
На цьому прикладі ми бачимо: обізнаність про наші кроки сьогодні дозволить суспільству мати довіру до бізнесу завтра. А з кредитом такої довіри набагато простіше відродити країну і побудувати сильну економіку. Тому ми щиро радіємо, коли партнери з громадського сектору або місцевої влади є прозорими і в сенсі комунікацій, з готовністю згадуючи про нас.
– Тим більше, коли йдеться про результат, яким можна пишатися…
– Саме так, а для цього потрібен третій принцип: адресність і конкретика.
Допомога має бути адресна та конкретна. Бо, по-перше, коли ви бачите людей, які потребують допомоги, розумієте, що саме можете зробити та бачите результати – це мотивує. Наприклад, працюючи з одним з наших постійних партнерів, Благодійним фондом Сергія Притули (читайте, як автоцивілка УНІКА допомогла підтримати постраждалі регіони України) який має гуманітарний напрямок діяльності, ми завжди маємо розгорнуту інформацію про медичні та інші гуманітарні потреби, про конкретних адресатів, деталі про доставку, фото та відеозвіти.
По-друге, адресні проєкти автоматично є більш прозорими, а це наш попередній критерій. І, нарешті, по-третє, ефективність адресних проєктів простіше оцінити: порахувати або принаймні опитати адресатів, чи достатньою була допомога для вирішення певної проблеми. А маючи такі кількісні оцінки, ми отримуємо підґрунтя для подальших рішень: 1) чи фінансувати аналогічні ініціативи інших фондів; 2) чи масштабувати подібний проєкт; 3) чи продовжувати довготривалу співпрацю саме з цим провайдером і за цим напрямком.
При цьому ми керуємося принципом «беремо і робимо», тобто ставимо реальну, оцифровану мету і спрямовуємо максимальні ресурси для її якнайшвидшого досягнення.
– Звучить переконливо, а чи можна сказати, що використання цих принципів є універсальним?
– Впевнена, ці три принципи є всеосяжними та суттєво полегшують роботу за напрямком благодійності – дозволяють структурувати чисельні запити, поставити правильні питання до потенційних партнерів, прийняти зважені рішення. Але, безумовно, це не вичерпний перелік критеріїв – у кожної компанії, волонтера чи команди може бути свій підхід. Та головне, мабуть, в тому, щоб навіть за відсутності якогось з критеріїв все ж таки не зупинятися та допомагати – робити, що маєш, з вірою в Перемогу.
