– Пані Оксано, як Ви вважаєте, чи виправданим був цей ажіотаж?
– Як споживач, я не бачу жодної причини для паніки чи ажіотажу. Адже, по-перше, перелік препаратів, що мають відпускатися за рецептами, не змінився, а по-друге, до кінця воєнного стану припустимо використання і паперових, і електронних рецептів. А от як лікар, що прагне розвитку української системи охорони здоров’я та її найшвидшої інтеграції з європейською – я обома руками підтримую якнайшвидший перехід на є-рецепти. І в цього є кілька вагомих причин.
В Україні вже близько п’яти років існує державна програма «Доступні ліки». За цією програмою здійснюється реімбурсація – повна або часткова оплата коштом держави вартості ліків, які призначаються пацієнтам, що мають певні хронічні захворювання. Кожного року перелік цих захворювань розширюється, наразі до нього входять: серцево-судинні захворювання, бронхіальна астма, цукровий та нецукровий діабет, розлади психіки та поведінки, епілепсія, хвороба Паркінсона, ХОЗЛ, стани, які потребують імуносупресії. Ця програма – дуже потужна допомога тим, хто приймає ліки постійно, адже лікування станів у хронічному перебігу є, як правило, виключенням із полісів недержавного медичного страхування.
– Чому ці захворювання не покриваються добровільним медичним страхуванням?
– Покриваються, але не в хронічній стадії. Страховий випадок – це подія, яка має ознаки ймовірності та раптовості. Тому зазвичай страхові поліси покривають вперше виявлені стани, та загострення. Страхова компанія компенсує певну тривалість первинного лікування. Але коли захворювання потребує тривалого (а іноді – й довічного) приймання медикаментів, воно вже не є раптовим, тому не може бути страховим випадком. Тому в якості «страховика» за такими захворюваннями виступає держава, а страхові внески – це податки, що їх сплачують громадяни.
– А яким чином ця програма пов’язана з електронними рецептами?
– Вона працює лише коли призначення робляться в електронній формі, бо тільки в такий спосіб можливо забезпечити прозорість призначень, правильний облік як грошових коштів, так і препаратів. До речі, зараз таких препаратів – близько 500 найменувань, частина з них є повністю безоплатною для пацієнтів, деякі – частково оплачуваними. Коректно обробити такий масив даних вручну майже неможливо.
– І таким чином пацієнт може придбати ліки в будь-якому регіоні?
– Саме так, причому тут справа не лише в придбанні ліків. Якщо буде необхідність звернутися в іншому регіоні до іншого лікаря, то в останнього буде можливість відстежити всю історію лікування.
– А чому відстеження історії лікування є важливим?
– Це дає лікареві інформацію, що дозволяє підвищити ефективність лікування. Які медикаменти призначалися? Чи купував (а значить – чи приймав) їх пацієнт? Ці дані, разом з аналізом поточного стану пацієнта, дозволять обрати оптимальну схему лікування. А ще важливішим це стає саме зараз, коли багато хто був змушений покинути домівки через війну, і не всі взяли з собою звичні паперові медичні картки.
– Чи може лікар виписати електронний рецепт під час дистанційної консультації?
– Може, якщо діагноз вже встановлено та рецептурний препарат призначається не вперше. Але якщо це первинне звернення за ознаками певного захворювання, призначення можуть робитися лише після очної консультації, а за необхідності – після проведення необхідних обстежень. Адже не можна, не прослухавши серцевий ритм, призначати серцеві препарати – це буде ризиком для життя. Так само, не «зазирнувши» в гортань, не можна призначати антибіотик «від ангіни».
– А в чому загроза неконтрольованого вживання антибіотиків?
– Україна приєдналася до руху Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо контролю за обігом антибіотиків. Адже їх неконтрольоване вживання є великою загрозою світового масштабу: через це дуже стрімко зростає нечутливість та толерантність бактерій до існуючих антибіотиків. Є прогнози, що через кілька років ми отримаємо таку антибіотикорезистентну мікрофлору, з якою дуже важко буде впоратись.
І тут треба мати на увазі реалії, про які мало хто замислюється. Наше вживання антибіотиків не обмежується тим, що ми купуємо в аптеці, адже вони використовуються ще й ветеринарії, у штучному догодовуванні сільськогосподарських тварин, птахів, риби. Вживаючи ці продукти ми також отримуємо ці антибіотики. І це відбувається не лише в Україні, а й по всьому світу.
Тому світова медична спільнота й втілила програму, що обмежує застосування антибактеріальних препаратів – щоб залишити людству певний резерв. І тут важливий контроль не лише за вживанням, а й за призначенням цих препаратів. А він можливий, по-перше, коли антибіотик можна придбати виключно за рецептом, а по-друге, коли цей рецепт – електронний.
– Чому так?
– Існують певні правила призначення антибіотиків: є препарати першої лінії, є препарати резерву; не можна призначати антибіотик при вірусній інфекції або як профілактичний засіб. Але, на жаль, цих правил дотримуються далеко не всі лікарі. Дехто через незнання, дехто через недбалість, але при використанні паперових рецептів ані сам факт призначення, ані показання для нього практично неможливо перевірити. Втім, коли медичний документообіг буде переведено в електронний формат, вся ця інформація буде відстежуватись і це стимулюватиме більш відповідальне відношення до проблеми.
– Які страхові продукти УНІКА можуть спростити для клієнтів придбання медикаментів?
– Перше – це класичне медичне страхування. Відчувши ознаки захворювання, клієнт звертається до лікаря, і якщо випадок страховий, лікар призначає медикаменти, виписує паперовий або електронний рецепт, а компанія компенсує вартість потрібних ліків.
Другий продукт – «Є-ліки». Він створювався в колаборації чотирьох провідних страхових компаній України – «УНІКА», «АRX», «Універсальна», «ВУСО» – та Приватбанка. Ця програма дає можливість застрахованим придбати ліки за 20% від їхньої вартості, якщо вони були призначені сімейним лікарем за електронним рецептом.
– Що б Ви хотіли побажати нашим читачам у контексті цієї теми?
– Не боятися змін та якнайшвидше інтегруватися до передових світових практик. В тому числі – і в галузі охорони здоров’я.
