«Сміх – не гріх»
Чи можна жартувати під час війни? Ми спитали про це… штучний інтелект. Його відповідь була такою, начебто він намагався трохи присоромити нас за це запитання. «Під час війни люди часто відчувають страх, травму та втрату, – написав ШІ, – тому жартувати не годиться». Та чи варто слідувати його порадам? Адже машинний розум не знає ані страху, ані болю, а тим більше – не відчуває того, як саме жарти та гумор допомагають поратись з цими станами.
Втім, ще у 70-х роках минулого сторіччя з’явилася наука гелотологія (від грецьк. gelos — сміх), яка вивчає вплив сміху на фізичний та емоційний стан людини. Від цієї науки пішов і напрямок психологічного лікування – сміхотерапія. Зокрема, сміхотерапевти відзначають такі корисні наслідки застосування гумору:
Сміх змінює біохімію. Коли ми сміємось, організм знижує викид гормонів стресу – кортизолу та адреналіну, та одночасно виділяє ендорфіни – гормони щастя. Ендорфіни, своєю чергою, знижують відчуття болю, як душевного, так і фізичного. Чи варто казати, що саме зараз, коли буття часто є суцільним стресом, слід використовувати кожну можливість знизити його вплив на наше здоров’я?
Сміх – це дихальна практика. Деякі неврологи розглядають сміх як особливий спосіб дихання: тривалий та глибокий вдих змінюється коротким, але дуже інтенсивним видихом, який повністю звільняє легені від повітря. Такий спосіб дихання у 3-4 рази прискорює газообмін організму, тканини сильніше насичуються киснем. А це, згідно з дослідженнями вчених, додає відчуття впевненості та допомагає долати страх.
Сміх покращує кровопостачання мозку. Активність м’язів обличчя тісно пов’язана з кровопостачанням головного мозку. При чому, більшість цих м’язів ми використовуємо лише коли сміємося! Тож, діє такий ланцюг: посмішка – посилення кровотоку – «підживлення» мозку – покращення розумової діяльності. Чи корисно нам це зараз? Безперечно!
Сміх укріплює імунітет. Активація всіх життєвих процесів, яка відбувається завдяки впливу сміху, не обминає й імунну систему: збільшується вироблення антитіл та ефективніше працюють імунні клітини. Тож результат – організм краще бореться з інфекціями та хворобами, а ви менше витрачаєте грошей на ліки.
Сміх об’єднує! Так, іноді трапляється, що прочитавши або побачивши щось смішне, ми регочимо наодинці. Але навіть в таких випадках ми хочемо переповісти комусь смішний епізод, поділитися з близькими та викликати їхню посмішку. Адже гумор – явище колективне, часто саме він є тим «цементом», який скріплює певну групу людей. Недарма існує такий вислів: «ми сміємось з однакових жартів». Він – про людей, які є духовно близькими. Тож наші теперішні жарти скріплюють спільноту.
«Хто посміхається, до того й доля схиляється»
До речі, під час багатьох воєн гумор використовувався як потужна зброя. Особливо помітно це на прикладі II Світової війни, коли кінематограф з мистецтва перетворився на ефективний засіб масової інформації. Фільм Чарлі Чапліна «Великий диктатор», що вийшов на екрани у 1940 році, став класикою сатири. Він висміював нацистську ідеологію, особистість Гітлера і цим підіймав моральний дух та патріотизм у союзників. Копії цього фільму навіть ввозилися контрабандою на території, що були окуповані нацистами, та стали символом спротиву.
Не пасли задніх і мультиплікатори. Найвідомішими антигітлерівськими творіннями анімаційної студії Warner Brothers стали мультфільми «Герр зустрічає зайця», де головним героєм є всім відомий Багз Банні, і «Ducktators» (тут гра англійських слів duck – «качка» і diсtators – «диктатори»).
Втім, в нас є і власні історичні приклади використання гумору у протидії ворогам. Лист, який запорізькі козаки писали турецькому султанові, вже майже 350 років є символом української незламності та зухвалості. А продовженням цієї традиції у сьогоденні є улюблена фраза теперішніх українців про «російський воєнний корабель».
Тож завдяки чому гумор стає зброєю? Тут можна визначити три основних фактори:
1. Підвищення морального духу власних військ. Коли солдати бачать, що їхні командири та побратими можуть висміяти ворога, вони почуваються впевненішими у своїх силах на полі бою. Це, до речі, стосується й цивільного населення країни, яка воює.
2. Підрив авторитету або навіть легітимності ворога. Висміюючи ворога, ми робимо його дурним або смішним, причому – не лише для себе. Сучасні інформаційні технології дозволяють противнику бачити наші жарти. А особливо влучні – здатні його деморалізувати!
3. Вплив на ширшу аудиторію, ніж сторони конфлікту. Гумористична пропаганда може звертатися і до тих громад та країн, які не беруть участі в війні. При цьому давно встановлено: найкраще працює те, що «чіпляє» емоційно. І якщо від страшних кадрів (які теж впливають на емоційну сферу) люди частіше хочуть ухилитися, то гумор – навіть чорний – діє м’якше, але впевненіше. І він може схилити нейтральну аудиторію на потрібний бік.
Сподіваємося, у вас не залишилося сумнівів в тому, що гумор потрібен навіть у складні часи. І вітаємо з Днем сміху! Нехай якнайшвидше буде Перемога і наш гумор перестане бути чорним!
