Чому планування важливе саме за складних часів?
Рік тому майже кожен з українців тим або іншим чином планував свої фінанси. Скільком з нас вдалося дотриматися плану? Загальної статистики про це поки що немає, але, напевне, це не вийшло майже ні в кого. Адже багатьом довелося зустрітися із несподіваними фінансовими шоками: евакуація, втрати домівки або роботи. Дехто, на жаль, втратив близьких чи підірвав власне здоров’я. Хтось вклав всі особисті накопичення у волонтерську діяльність.
В перші місяці повномасштабної війни взагалі важко було навіть думати про якісь плани, адже емоції та очікування з великою амплітудою коливалися між «ще 2-3 тижні» та «це катастрофа, з якої немає виходу». Та, як бачимо, не відбулося ані першого, ані другого сценарію. Тому, яким би складним не здавалося фінансове планування в умовах невизначеності, зараз час до нього повертатися. Адже в складні часи, лише плануючи, можливо:
- усвідомити можливі ризики
- сформувати фінансові резерви
- підготуватись навіть до непередбачуваних ситуацій
Що необхідно зараз враховувати в особистому (або сімейному) фінплані?
Але сьогодні для складання плану, що спрацює, недостатньо просто визначити цілі та узгодити доходи з витратами. Є кілька правил, яких варто додержуватись.
Розбити план на коротші періоди. Раніше оптимальними були річні плани, а зараз рік – це надто великий період для передбачуваності. Тепер краще планувати на три місяці, та кожного місяця, за необхідності, вносити у свій бюджет корективи.
Пам’ятати про можливість інфляції та курсових коливань. Саме через їхній вплив ціни на повсякденні товари підвищуються, тому при незмінних доходах та сталому споживчому кошику витрати можуть зростати. То ж треба закладати в план певний «люфт» на зріст цін.
Правильно визначити стратегію економії. Так, бюджет воєнного часу потребує економії. Тому варто визначити, на чому ви зможете економити, а які витрати необхідно залишити за будь-яких умов. Варто проаналізувати таким чином кожну статтю бюджету: харчування, одяг, побутові товари тощо. Та, визначаючи можливість економії, треба питати себе: чи не призведе скорочення цих витрат до їхнього збільшення у подальшому? Наприклад, не варто відмовлятися від підтримки здоров’я, адже потім його відновлення коштуватиме набагато більше.
Подбати про періодичні платежі. Якщо в вас є обов’язкові періодичні платежі (повернення кредиту, розстрочка оплати страховки тощо) краще, за можливості, сплатити їх раніше, ніж передбачено відповідним графіком. Особливо це стосується страховки, адже якщо коштів на її оплату в наступному періоді раптом не буде, дія страхового захисту буде зупинена. А саме тоді страховка і зможе знадобитись.
Передбачити «емоційні витрати». Попри всю економію, варто іноді чимось радувати себе чи близьких. Наразі це особливо потрібно. Тому закладіть у бюджет певну суму, яку ви будете витрачати на спонтанні покупки.
Волонтерство – теж має бути сплановано. Волонтерські витрати теж часто бувають емоційними. Так, після жахливих новин або героїчних перемог наших захисників, може виникнути бажання «задонатити» всі вільні кошти. Але краще, якщо ви визначите певну щомісячну, щотижневу або щоденну суму, яка не буде руйнівною для вашого бюджету.
«Подушка безпеки» – обов’язкова! Ця стаття бюджету – чи не найголовніша у кризові часи. Саме від об’єму цієї «подушки» залежить те, як швидко ви та ваша родина впораєтесь із фінансовим шоком, якщо він раптом відбудеться.
Мати «план Б». Це – план дій на випадок критичних обставин. Про нього ми зараз поговоримо докладніше.
«План Б»: те, без чого інші плани можуть не спрацювати
Ніхто з нас не хоче зіткнутися із важкими життєвими обставинами. Але така імовірність існує, і, на жаль, вона достатньо висока. Найскладніше в цьому – неможливість передбачити, що саме може статися. Повторний наступ ворога? Повний блекаут? Закриття компанії-роботодавця через руйнування? До цих ризиків можна ставитися по-різному: від ігнорування до постійної фонової тривоги, яка з часом виснажує нервову систему та призводить до вигоряння. Але найліпший спосіб – скласти певний план дій, зокрема фінансових.
Визначити можливі джерела коштів в разі втрати доходу. Це може бути «подушка безпеки», про яку ми казали раніше, альтернативні види заробітку, оформлення соціальної допомоги тощо. Єдине – про все це варто подбати заздалегідь: вивчити ринок праці та свої можливості на ньому, мати в порядку всі документи для отримання допомоги. А от чого однозначно не радимо робити – це брати кредити для подолання скрутних часів. Бо відновити фінансовий стан із тягарем боргів буде набагато складніше.
Убезпечитись від критичних ризиків. Причиною фінансового шоку можуть стати затяжні хвороби або важкі травми: вони не лише потребують витрат на лікування, а й суттєво зменшують можливість заробляти гроші. Але ці ризики можна зменшити за допомогою страхування: існують страхові програми на випадок критичних захворювань, або на випадок встановлення певних діагнозів, зазначених у договорі.
Передбачити тимчасове скорочення витрат. Ми вже казали про економію, але в цьому випадку вона тимчасово має стати ще жорсткішою. Тому краще заздалегідь визначити, які саме витрати є критичними і не можуть бути скасовані. Все інше – тимчасово призупиняється.
Знати, де можна отримати допомогу. На випадок, якщо відбудеться ситуація, з якою неможливо впоратися самотужки, варто знати, куди можна звернутися за допомогою. Волонтерські центри, міжнародні організації, благодійні фонди – всі вони створені задля допомоги людям, які потрапили у біду. Та краще заздалегідь знати, яку допомогу та в яких випадках вони надають, щоб в разі скрутної ситуації якомога скоріше одержати підтримку.
То ж, якщо ви досі не склали свій фінансовий план, радимо почати прямо зараз. І нехай життя складається так, щоб втілювати «план Б» не доводилось!
