Спочатку треба розібратись: ви хочете, щоб дитина приносила в щоденнику гарні відмітки чи просто вміла працювати з отриманою в школі інформацією? Чи не стають очікування батьків справжнім стресом для їхніх дітей?
Не варто очікувати, що дитина самостійно опанує навички ефективного сприйняття знань. Їй потрібно буде допомогти.
Поки маленька людина вчиться в 1-2 класі, вона ще не дуже зібрана й організована. Тому вона потребує контролю з вашого боку, тобто їй треба елементарно навчити вчитися, показати, як це робиться.
Спробуйте підійти до цього питання систематично і поетапно.
Паралельно намагайтесь перетворити навчання у захопливу гру. Покращити почерк, тому що цього хоче вчителька, — нудно. А навчитись писати розбірливо, щоб у Новий рік Дід Мороз міг розібрати його листа, — цікава справа.
Спробуйте мінятись ролями. Усі вчителі знають: якщо хочеш краще опанувати той чи той предмет — прочитай з нього лекцію. Перетворіть на день свою дитину в учителя: посадіть перед ним всіх ляльок чи навіть сідайте самі й починайте грати «в школу». Можна підіграти «вчителеві»: «Ой, як же важко писати ці букви! Ніяк у мене не виходить!». Або спеціально робіть якісь помилки. Зазвичай дітям дуже цікаво побачити себе з боку. Цей прийом знімає напругу, дозволяє в безпечному режимі проговорити й усвідомити труднощі навчання.
У будь-якому випадку важливо не забувати хвалити дитину. Важливе правило тут: робіть свої коментарі для дитини чіткими та конкретними. Не просто «Ти молодець!» або «Відмінно!», а «Як я рада, що ти все зумів доробити, що ти опанував цю задачу».
