Це одна із ознак інтернет-залежності, й хоча Всесвітня організація охорони здоров’я не визнає цей стан хворобою, надмірне споживання онлайн-контенту приносить чимало проблем.
У цьому випуску блогу УНІКА розкажемо про інтернет-залежність та способи боротьби з нею.
Що таке інтернет-залежність?
Інтернет-залежністю, за словами доктора Кімберлі Янг, першої психологині, яка описала цей стан, можна вважати майже неконтрольоване бажання постійно знаходитися у мережі. Це один з розладів контролю, дуже схожий на патологічну любов до азартних ігор.
Вважається, що на таку залежність страждають від 2 до 10% усіх користувачів мережі, а групою ризику є підлітки та молодь. Це загальні цифри. У економічно розвинутих країнах з високим рівнем проникнення інтернету ситуація гірша – недавні дослідження показали, що понад половина власників гаджетів (53%) відчувають занепокоєння, коли не можуть користуватися телефонами навіть 15 хвилин.
Занепокоєння можуть викликати такі симптоми:
- Більшість часу ви думаєте про те, що ви зробили в інтернеті чи будете робити у майбутньому.
- Майже неможливо зменшити час використання інтернету у неробочі години – без нього ви стаєте неспокійними, дратівливими, та навіть впадаєте у депресію.
- Ви заходите в мережу на «хвилиночку» перевірити пошту, та залишаєтесь там годинами.
- Ви краще будете щось шукати у інтернеті чи спілкуватися з віртуальними друзями, ніж приділите увагу своїй сім’ї. Вам приємніше будувати віртуальні стосунки.
- Ви менше працюєте над необхідними завданнями або навчаєтесь, натомість займаєтесь веб-серфінгом. Також має насторожити, якщо ви відпочиваєте виключно з гаджетом у руці.
Чому виникає інтернет-залежність?
Звісно, причин може бути багато. У більшості випадків жага до нездорового занурення у інтернет пов'язана з бажанням відчувати більше радощів, у той час як реальне життя не надає стільки приводів радіти. Але чому людям так подобається бути в інтернеті?
Лікарі та вчені кажуть, що в усьому винен наш мозок, який не сприймає віртуальний світ якимось іншим чином, ніж реальний, та «дає команду» на викид потрібних гормонів, а саме вони потрібні нам, щоб відчувати повноту життя.
Які це гормони?
Окситоцин
Окситоцин найбільш відомий як «гормон любові». В звичайних умовах він з’являється, коли ми спілкуємось з приємними нам людьми, коханими, дітьми. Але окситоцин «запускає» і використання соціальними мережами. Наш мозок інтерпретує твіти чи повідомлення так, ніби це справжнє спілкування. Публікація фотографії, відповідь на коментарі, написання постів чи відео – все це може створити відчуття, схоже на особисту зустріч з друзями. Але зустрічатися з друзями особисто ми можемо лише коли це вдається, а от у соцмережах кількість соціальних контактів за той самий час може бути значно більшою, та й працюють вони цілодобово. Тож нас «затоплює» окситоцином, коли ми у інтернеті, а реальні відносини, де є місце не тільки приємному спілкуванню, але й проблемам, здаються вже не такими привабливими.
Дофамін
Дофамін – ще одна причина, чому ми майже не розлучаємось з гаджетами. У інтернет-середовищі є багато стимулів, які викликають викид дофаміну – гормону, якій націлює людину на отримання винагороди. Його виділення викликає покращення настрою, загострення бажань та підвищення мотивації. Мозок малює передчуття задоволення, а людина шукає, як це задоволення скоріше отримати.
Багато соціальних механізмів в інтернеті побудовано з використанням так званої дофамінової петлі зворотного зв’язку. Тобто людину щохвилини заманюють стимули-заохочення. Наприклад, на цьому побудовані усі комп'ютерні ігри. А ще роль стимулу можуть виконувати не тільки перемоги, а навіть лайки та шери (від англ. share – поділитися записом у соціальній мережі). Можна сказати, що кожен користувач стає джерелом дофаминового зворотного зв'язку для інших, лайкаючи чиїсь дописи та очікуючи на фідбек. Все це викликає звикання, майже як до гри у ігрових автоматах. Зазначимо, що у реальному житті (без залежностей) викиди дофаміну можуть бути не такими інтенсивними.
Кортизол
Кортизол відомий як гормон «бийся або біжи». Він дає вам шанс вижити, коли ви перебуваєте в потенційній небезпеці, а інтернет-середовище цілком здатне створювати відчуття тривоги. Але щоб зреагувати вчасно, рівень кортизолу вже повинен бути високим. Тож якщо ви з тих людей, які регулярно (скажімо, кожні 15 хвилин) перевіряють свій телефон, у вас є залежність від кортизолу. Це працює так: ви дивитесь на телефон – сповіщень нема, рівень стресу збільшується, ви змушені знову перевіряти телефон – знову нічого, стрес зростає. Щоб позбутися хвилювання, ви повинні отримати повідомлення, але коли все ж таки воно буде прочитано – ви почнете чекати наступне, і цикл повторюватиметься.
Велика кількість гормонів радості та передчуття успіху підвищують настрій і навіть здатні викликати відчуття щастя, але й тут полягає найбільша небезпека. Попавши у пастку власної нейробіології, людина може застрягнути там надовго, але все-ж таки можливості позбутися інтернет-залежності є.
Ви твердо вирішили більше не піддаватися інтернет-залежності
Це добре рішення, але пам’ятайте, що для формування нових звичок може знадобитися від кількох тижнів до багатьох місяців – тому слід бути наполегливими. Отже, що робити?
- Встановлюйте часові обмеження для певних програм. Після того, як ви вичерпаєте добову норму, ви більше не зможете ними користуватися.
- Створіть для себе відволікаючі фактори, щоб відкласти нав’язливе користування інтернетом. Перевіряйте повідомлення чи оновлення раз на годину, а поки ви чекаєте, відволікайтеся чимось, наприклад, наведіть порядок на столі, приготуйте їжу або помийте посуд.
- Поговоріть з друзями та родиною. Домовтеся про те, коли всі будуть відкладати телефони та спілкуватися офлайн. Це можуть бути не тільки посиденьки за їжею: можна практикувати часи без інтернету, наприклад, граючи у настільні ігри, або під час спільних прогулянок.
- Переконайтеся, що ви отримуєте позитивні емоції у житті. Інтернет найкращим чином здатний розважати та підбадьорювати нас, але треба знайти ще декілька джерел позитиву, які будуть надавати необхідні гормони – окситоцин, дофамін, кортизол. Це може бути будь-яка фізична активність з друзями чи наодинці, творчість, споглядання витворів мистецтва, подорожі, відносини.
- Визнавайте свої успіхи і хваліть себе за кожну годину, яку ви провели без інтернету.
