За даними ВООЗ, на бронхіальну астму страждає близько 340 мільйонів хворих у світі. В Україні, за даними Міністерства охорони здоров’я, зареєстровано понад 200 тисяч людей з таким діагнозом. Проблема є доволі поширеною і достатньо складною, адже астма – хронічна хвороба, з якою треба навчитися жити повноцінним життям.
Що таке бронхіальна астма та як вона проявляється?
Це захворювання, яке можна розглядати як хронічне запалення дихальних шляхів. Через постійну запальну реакцію з плином часу підвищується скоротність навколишніх гладких м'язів – а значить, може виникати різке звуження, спазм дихальної мускулатури і проблеми з диханням.
Для бронхіальної астми є характерним цілий «букет» симптомів: відчуття стискання у грудній клітці, свистяче дихання, задишка, кашель змінної частоти та інтенсивності. Час від часу людина, хвора на астму, може мати так звані астматичні напади, коли дихальні шляхи звужуються і набрякають, а потік повітря через них проходить зі значним утрудненням.
Цей стан може бути надзвичайно вираженим, не проходити самостійно, та без допомоги ліків загрожувати життю. Симптоми астми частіше посилюються вночі та вранці, або ж виникають як реакція на фізичне навантаження чи холодне повітря.
Що викликає астму?
Насправді, сучасна медицина й досі не має точної відповіді на це запитання. Медики сходяться лише в тому, що хвороба може з’явитися через складний збіг обставин: генетичних чинників та несприятливого впливу зовнішнього середовища.
Доведено, що низька якість повітря від транспортного забруднення, вплив формальдегіду та певних летючих речовин, які виділяє ПВХ, пов'язані з розвитком астми як у дорослих, так і у дітей. Ризики астматичних проявів у дітей зростають, якщо майбутня мати не відмовилася від паління під час вагітності.
Та мають значення й інші фактори. Окремі дослідження показують, що люди з астмою частіше мають такі супутні стани, як тривожний невроз або ж афективні розлади. Але не можна сказати точно, чи здатні психологічні проблеми провокувати появу астми, або ж навпаки, через астму люди частіше зіштовхуються з такими діагнозами.
Чи не найголовнішим чинником ризику для розвитку астми сучасна медицина вважає наявність у людини проявів атопічного дерматиту, екземи чи алергічного риніту. До групи ризику також потрапляють люди з надмірною вагою і ті, хто має родичів з діагностовано астмою. Більш того, сучасні дослідники навіть довели зв'язок між астмою та рівнем фінансового добробуту людини.
В якому віці можна вперше захворіти на астму?
Астма може вразити будь-кого та у будь-якому віці, хоча найчастіше дебют цього захворювання реєструється у дитинстві, здебільшого у шкільному віці. До 10 років астмою частіше хворіють хлопчики, у підлітковому віці – дівчата. Цей діагноз у різних країнах може бути встановлений у 10% до 15% дітей, але дуже часто легкі форми астми не діагностують.
Астма у дорослих іноді починається, маскуючись під «банальні» хвороби, на які не звертають багато уваги – ОРЗ чи ОРВІ. Буває й так, що бактеріальна або вірусна інфекція стає поштовхом до розвитку астматичних ускладнень. Астма алергічної природи також може виникнути після чергового сезонного загострення багаторічної алергії.
Як розпізнати бронхіальну астму?
Доволі типовий симптом – це кашель та свистячи звуки при диханні, відчуття нестачі кисню. Причому стан може виникати раптово, часто у нічний час, але іноді й вдень після контакту з алергенами. Людина, яка має астматичний напад, дихає неглибоко, поверхнево, досить часто, та може скаржитися на те, що не може вдихнути на повні груди. Пульсоксиметр може показувати зниження рівня сатурації (рівень кисню в крові).
Важливо: усі ці симптоми є неспецифічними, тобто характерними для багатьох захворювань та станів: алергічного набряку Квінке, хронічної обструктивної хвороби легень, гострій недостатності серця та інших. Тому остаточний діагноз можна поставити тільки після багаторівневого дослідження. Зокрема, це рентгенографія легень, спірометрія (оцінка складу повітря, що вдихається та видихається), аналізи крові.
Сподіваємося, що ви не стикались та ніколи не стикнетесь з проявами астми. Але якщо якісь з описаних симптомів або ситуацій вам знайомі – запишіться до лікаря. Для тих, хто має страховку УНИКА це легко зробити через мобільний додаток myUNIQA. Онлайн-консультацію ви можете отримати у будь-який зручний для вас час, так само як й візит до профільного спеціаліста.
Системне та тривале лікування бронхіальної астми зазвичай не передбачене страховою програмою, адже це захворювання є хронічним. Але ми обов’язково компенсуємо витрати на діагностику, якщо проблема виникла вперше, а також організуємо медичну допомогу при гострому стані.
У людини стався астматичний напад, як я можу допомогти?
Напад бронхіальної астми може застати людину де завгодно: вдома, на роботі і навіть у громадському транспорті. Важливо пам'ятати, що першою допомогою для хворого на бронхіальну астму є використання рекомендованого лікарем інгалятора. Найчастіше людина має його при собі. Тож перша допомога – це дістати інгалятор, струснути, перевернути аерозольний балончик догори, дати його хворому або самостійно зробити 1-2 натискання таким чином, щоб препарат потрапив на задню стінку горла. У цей час пацієнт має зробити кілька вдихів, щоб діюча речовина потрапила у дихальні шляхи. Після цього треба зручно влаштувати людину: лежати такому пацієнту некомфортно, тож його треба зручно посадити, щоб ноги стояли на підлозі, руки спиралися на поручні, а лікті були розведені в сторони.
Що ще можна зробити?
- розстібнути комір сорочки, зняти краватку, забезпечити доступ свіжого повітря, відкрити вікна,
- полегшити стан хворого може також тепле пиття, гарячі ванни для рук до ліктя.
Якщо напад стався вперше, треба заспокоїти людину – відчуття нестачі повітря може сильно налякати. Тут можуть відволікти спеціальні дихальні вправи: дуже глибокий вдих і різкий глибокий видих.
Чи правда, що астматики більше ризикують захворіти на СOVID-19?
Нестача кисню характерна для тяжкого перебігу COVID-19. І хоча причини цього стану не збігаються з причинами задухи при астмі, багато людей стурбовані: чи не може астма збільшити ризик ускладнень при коронавірусній хворобі?
Результати декількох досліджень у США дають заспокійливі результати. Зокрема, два дослідження, що підтримував Національний інститут алергії та інфекційних захворювань (США) показують: люди з алергічною астмою не мають більш високого ризику захворіти на коронавірус. У хворих з бронхіальною астмою зменшено експресію гену на клітинах-рецепторах дихальних шляхів, котрі SARS-CoV-2 використовує для проникнення та зараження людини. Тож ризик захворіти може бути навіть меншим.
Є ще одна надзвичайно позитивна новина. Стероїд будесонід, який використовується в інгаляторах для хворих на бронхіальну астму, може виявитися ефективним і при лікуванні COVID-19 на ранній стадії. Наприкінці квітня 2021 року в авторитетному медичному журналі The Lancet було опубліковане дослідження Оксфордського університету: за даними вчених, пацієнти з COVID-19, які почали приймати будесонід при перших симптомах захворювання, рідше потребують госпіталізації і швидше одужують.
Чи можна вилікувати астму?
На жаль, про повне одужання зазвичай не йдеться. Проте зараз існують ефективні медичні протоколи, які дозволяють хворим на астму вести практично таке ж саме життя, як і людям без цього діагнозу, знизити частоту нападів, їхню тривалість або взагалі досягти стійкої багаторічної ремісії.
Про такі хвороби лікарі зазвичай кажуть, що вони є добре контрольованими та мають позитивний прогноз, якщо чітко дотримуватися рекомендацій спеціалістів. Це означає, що за допомогою ліків можна жити практично без нападів задухи і бути в змозі робити все те саме, що і 100% здорові люди.
