Пані Оксано, розкажіть, що таке взагалі доказова медицина?
Усе просто – це медицина, яка заснована на доказах. Вона передбачає поєднання індивідуального клінічного досвіду лікаря та результати найкращих незалежних клінічних досліджень. Один з принципів доказової медицини – усунення з процесу лікування людської упередженості.
Доказова медицина часто протиставляється «медицині авторитетів» з її диктатом досвіду та думки конкретного лікаря, якій може просто не володіти новими даними та лікувати по-старому.
Міжнародна система доказової медицини розвивається з початку 90-х років та широко використовується у Європі та США. Але, на жаль, вона ще до кінця не впроваджена в Україні, попри те, що у 2012 році було прийнято Методику розробки та впровадження медичних стандартів (уніфікованих клінічних протоколів) допомоги на засадах доказової медицини.
Можна трошки детальніше про принципи доказової медицини?
Доказова медицина використовує лише ті діагностичні підходи, профілактичні й лікувальні практики та ліки, які перевірені на ефективність та безпеку під час клінічних досліджень. Причому бажано, щоб їх було декілька, до того ж не будь-яке дослідження може вважатися обґрунтованим. Воно повинно проводитися на великій репрезентативній групі пацієнтів; обов’язково має бути контрольна група, яка взагалі не отримує ніяких ліків або не бере участь у лікувальних практиках.
Також часто до досліджень долучають групу пацієнтів, яка приймає так звані плацебо – фіктивні ліки, які насправді не містять діючу речовину, хоча люди цього не знають. Це зроблено для того, щоб ефект плацебо не зіпсував результати експерименту. Адже раніше було виявлено, що 30% людей відчувають покращення від плацебо, хоча вони насправді не приймали ніяких ліків, а лише ковтали підсолоджені пігулки.
Після завершення досліджень результати повинні неодноразово перевірятися. Кількість нових дослідів та нових висновків росте щороку, тож лікарям доказової медицини постійно потрібно читати професійну літературу, займатися самонавчанням та проходити курси підвищення кваліфікації.
На що ще може покладатися лікар доказової медицини?
Крім результатів досліджень та клінічних протоколів лікарі доказової медицини використовують так звані клінічні посібники. Вони доступні й в Україні – багато професійних організацій вже опублікували такі довідники. Рекомендації можуть бути простими, створеними за принципом «якщо, то», або багатоступінчастими у вигляді складного алгоритму.
Також використовують різні індекси, наприклад, CHADS2 для швидкої початкової оцінки ризику інсульту.
Щоб полегшити роботу лікарів, в Україні діють уніфіковані клінічні протоколи. Вони визначають процес надання медичної допомоги, її обсяг та результати при певному захворюванні та затверджуються Міністерством охорони здоров’я України. Протоколи є найкращими практиками лікування, які повторюють міжнародні, але не є ідеальними, адже можуть застарівати.
При цьому фахівці доказової медицини намагаються дослідити кожного конкретного пацієнта, щоб підібрати лікування, яке підходить саме йому. Тобто досвід та рівень обізнаності лікаря залишається дуже важливим.
Чому, попри усю логічність доказової медицини, вона досі не стала загальновживаною практикою?
Часто пацієнти буквально вимагають від лікарів призначити неефективні препарати через те, що не мають доступу до інформації про їхню неефективність чи нові наукові дані.
По-друге, повторюсь, лікар, який є адептом доказової медицини, повинен постійно вчитися. Це непросто, й не усі роблять це. Тож окремі лікарі можуть бути дійсно необізнаними щодо нових даних чи занадто консервативними, щоб їх застосовувати.
Лікарі іноді можуть призначати неефективні ліки, щоб задовольнити емоційні потреби пацієнта у допомозі та підтримці. Також вони можуть турбуватися про рівень задоволеності пацієнта, та знаходитися під певним диктатом пацієнта як клієнта. Наприклад, якщо він вважає, що добре лікування – це довгі листи призначень, а не 1-2 препарати, які треба приймати згідно зі схемою.
Як в Україні знайти лікаря доказової медицини?
На жаль, на сьогодні для пацієнтів немає єдиного ресурсу, де можна було би обрати лікаря, якій знає результати останніх досліджень та не лікує сумнівними препаратами. Тож з’ясувати це можна лише на практиці. Можу підказати кілька контрольних запитань, які дозволять зробити висновок, чи є ваш сімейний лікар «старовіром», або він дійсно послуговується сучасними науковими знаннями.
Питання 1: Гомеопатія лікує?
Лікар доказової медицини відповість, що ні, в усьому світі гомеопатія не вважається лікарським препаратом.
Питання 2: Що таке Кокрейнівське товариство?
Лікар доказової медицини повинен знати, що це відкрита база даних всіх останніх досліджень з вільним доступом, де лікарі можуть прочитати найновіші статті про відповідні клінічні досліди, які були проведені за всіма правилами доказової медицини.
Питання 3: Назвіть декілька фуфломіцинів? (жартівлива назва препаратів із недоведеною ефективністю)
Лікар доказової медицини може назвати адаптол (призначають при тривожності та поганому сні, але його ефективність не доказана), валідол, оксолін, амізон, протефлазід, поліоксидоній, тималін, цитовір, хондроїтин і глюкозаміни… Список насправді доволі великий.
Що ще може зробити пацієнт, щоб упевнитися у правильності призначень?
Варто переконатися, що ви отримуєте саме лікарські засоби, а не біологічно активні добавки або гомеопатію. Можна запитати про це у лікаря, чи прочитати інструкції до ліків. Тим, хто знає англійську, можна порекомендувати перевірити наявність лікарського препарату у найбільшій базі FDA – Американського Управління по санітарному нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів, чи у клінічних рекомендаціях Національного інституту здоров'я та клінічного вдосконалення Великобританії (NICE).
Також іноді треба уточнити сумісність лікарських препаратів з іншими. Якщо ви приймаєте ще якісь ліки, поцікавтеся сумісністю у лікаря особисто, прочитайте інструкцію до препарату, або шукайте інформацію на спеціальних сервісах – Medscape, drugs.com.
Клієнти УНІКА можуть не хвилюватися про це, адже у компанії існує система моніторингу призначень лікарів – ми турбуємось про те, щоб лікування було ефективним. А воно може бути таким тільки якщо спирається на наукові докази. Ми співпрацюємо з лікарськими закладами, що, як і ми, поважають доказову медицину та працюють по її канонах. Періодично ми проводимо спільні сесії з клініками-партнерами, щоб пропрацювати підходи до діагностичних та лікувальних процесів. Також наші фахівці з добровільного медичного страхування дуже добре розбираються у доказовій медицині, адже брали участь у семінарах на цю тему та можуть, якщо треба, відповісти на запитання застрахованих.
