Більше третини всіх збитків припадає на житло. Хто допоможе у відновленні?
Згідно з оцінкою прямих фізичних пошкоджень, що була здійснена аналітичною командою Київської Школи Економіки (КШЕ) спільно з низкою профільних українських міністерств, найбільша частка у загальному обсязі прямих майнових втрат в України внаслідок повномасштабної війни припадає на житлові будинки – 37,3%. Станом на 24.02.2023 року сума цих збитків складала 53,6 млрд USD. На вказану дату було пошкоджено або зруйновано житло близько 1,3 млн домогосподарств. Зрозуміло, що через останні події ці цифри, на жаль, вже є значно більшими.
Хто та яким коштом буде відновлювати всі ці руйнування? Зрозуміло, що кінцевим платником має стати агресор. Але репарації будуть призначені вже після Перемоги. Коли вона відбудеться, а тим більш, коли росія сплатить свій борг – прогнозувати ще зарано.
Тож поки що відшкодування збитків бере на себе держава. Наприкінці цієї весни набрали чинності нормативні акти, що регулюють питання компенсацій за зруйноване та за пошкоджене житло.
єВідновлення: цифрова послуга для компенсації за пошкодження
З 10 травня 2023 року в Україні почала працювати послуга єВідновлення. Механізм цієї послуги був розроблений спільно з Мінцифри, USAID / UK aid проєктом «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS» та Світовим банком.
Житло, яке підпадає під програму, має відповідати таким критеріям:
- було пошкоджено через бойові дії після 24 лютого 2022 року
- наразі знаходиться на неокупованій території
- підлягає відновленню
- не було відремонтовано самостійно.
Завдяки тому, що послуга електронна, вона цілком виключає бюрократичні складнощі, і скористатися нею дуже просто:
1) подати повідомлення про пошкоджене майно через портал або додаток Дія;
2) відкрити рахунок єВідновлення в одному з банків-партнерів програми: Приватбанк, Monobank, Сенс банк, А-банк, ПУМБ, Sportbank, izibank. Кожен з цих банків має мобільний застосунок, в якому можна дистанційно відкрити картку, та пропонує користувачам певні бонуси;
3) також через Дію подати заяву про отримання допомоги;
4) надати можливість огляду майна комісії місцевої влади для встановлення суми допомоги.
Після того, як комісією буде прийнято рішення про надання допомоги, грошова сума надійде на картку. Термін отримання грошей залежить від того, чи відноситься заявник до пільгових категорій, яким збитки будуть компенсуватися у першу чергу: учасники бойових дій, люди з інвалідністю внаслідок війни, ветерани війни, члени сімей загиблих військових, мобілізовані, багатодітні родини, люді з інвалідністю І та ІІ групи, батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу, опікуни/піклувальники, прийомні батьки та патронатні вихователі, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.
Витрачати отримані гроші можливо тільки на відбудову, залучаючи продавців та підрядників, які мають відповідні коди для роботи: 1520 (житлове та торгове будівництво); 5211 (будівельні магазини); 5231 (магазини скла, фарб, шпалер). Зробити це потрібно протягом 12 місяців після отримання допомоги, адже потім кошти будуть повернуті до бюджету.
Відшкодування знищеного: гроші на будівництво або житловий сертифікат
Якщо нерухомість не підлягає відновленню, то порядок компенсації буде іншим. Він регулюється Законом «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України», що набрав чинності 22.05.2023 року.
Цей закон передбачає два варіанти відшкодування:
1) держава перераховує на спеціальний рахунок власника знищеного майна кошти, які потім можуть бути використані виключно для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного;
2) надання житлового сертифіката, який буде використаний для придбання житлової нерухомості, в тому числі – для інвестування будівництва такої нерухомості.
Заява про компенсацію за знищене майно може бути подана під час воєнного стану та протягом року після його скасування на території, де знаходиться це майно. Власник подає її в територіальну Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації та може це зробити як в електронній формі (через Єдиний державний вебпортал електронних послуг), так і в паперовій (через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса).
Як і у випадку пошкодження майна, комісія проводить відповідне обстеження та приймає рішення про призначення та суму компенсації.
Чи вичерпуються ризики воєнною руйнацією?
Та можливі наслідки війни – це не лише влучання боєприпасів та збитки від підривів.
На прифронтових територіях та у регіонах, що були в окупації, не проводились ремонтні та профілактичні роботи комунальних мереж – електричних, водопостачання та водовідведення, газових. Це підвищує ризики техногенних аварій, що напряму не пов’язані з військовими діями.
Катастрофічні події, як-от підрив дамби, виток водосховища та затоплення великих територій можуть призвести до непередбачуваних кліматичних змін, які, своєю чергою, здатні надалі спричинити руйнівні стихійні лиха.
Не можна лишати поза увагою й людський фактор. Згідно з дослідженням, яке проводилося на початку цього року Українським інститутом майбутнього, 78% опитаних відчувають постійну втому або швидко втомлюються, 35% переслідує почуття тривоги та страху, 31% почуваються напружено та не можуть розслабитися чи відновити сили. Все це у комплексі може призводити до недбалості у користуванні технічними приладами, нехтування правилами безпеки та, як наслідок, – до пошкодження та руйнування майна.
Тому ми радимо не забувати про наявність та зростання «невоєнних» ризиків та захищатися від них за допомогою страхування: власного майна та своєї цивільної відповідальності - https://uniqa.ua/private/home/
