Не нашкодь! Про заборону вільного обігу антибіотиків в Україні

Пані Оксано, з першого серпня в Україні припинився вільний продаж антибіотиків. Це несподіванка чи такі нововведення готувалися вже давно?

– Останнім часом продаж антибіотиків в Україні здійснювався без якогось спеціального контролю. Кожна людина могла «сама собі призначити» ці препарати і придбати їх у аптеці. 

Але тема впровадження рецептів – електронних взагалі і  на антибіотики зокрема – обговорювалася у суспільстві та в лікарській спільноті ще з 2015-2016 років. У 2019-му був представлений «Національний план дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів». Але останнім кроком реформи власне мала стати заборона продажу цих ліків без рецепту. Вона відкладалася декілька разів: спочатку через COVID-19, а згодом і через війну. Але врешті-решт заборона на вільний продаж запрацювала.

 

Чи можете детальніше розповісти, чим загрожує вживання антибіотиків без контролю з боку лікаря?

– Антибіотики вбивають бактерії. Водночас, бактерії – це живі організми, які намагаються пристосуватися до вбивчої для них дії ліків, це передбачено еволюцією. Чим більше ми вживаємо антибіотиків, тим швидше бактерії пристосовуються до такого впливу і стають нечутливими до нього. Набуття нечутливості, стійкості до дії певного препарату відоме як резистентність. Простіше кажучи, антибіотики перестають працювати –  вбивати бактерії. А це тягне за собою неймовірну купу проблем.

Нечутливість до лікування антибіотиками не була б катастрофою, якби мова йшла про окремих людей. Але резистентність швидко поширюється в соціумі та схожа на епідемію. А значить, з часом ми просто не матимемо ефективних ліків для того, аби рятувати людей, наприклад, від отитів, пневмоній, кишкових інфекцій та багатьох інших хвороб, які наразі є цілком виліковними.

 

Наскільки це небезпечно?

– Надзвичайно небезпечно. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, стійкість бактерій до антибіотиків входить до ТОП-10 найсерйозніших загроз людству. Є світова статистика: вже сьогодні через нечутливість до антибіотикотерапії щорічно гине 700 тисяч людей. Уже в найближчі роки число жертв може скласти 10 млн на рік. Є дані й по Україні: за 2021 рік через COVID-19 померло 77 409 осіб, через антимікробну резистентність – 65 000 людей. 

 

Але ж антибіотиків так багато, чому не можна застосовувати різні препарати, щоб уникнути резистентності?

– Річ у тому, що попри велику кількість комерційних назв, ми маємо не так вже й багато різновидів антибіотиків як таких. Багато з них застосовуються десятиріччями і вже фактично не діють. З кожним роком таких ліків стає більше – це нібито як снігова куля, що котиться і збільшується у розмірах з кожним обертом. 

На жаль, за останні 10 років жодної нової групи антибіотиків у світі не винайшли. Не виключено, що віднайти щось нове на сьогоднішньому етапі розвитку науки і не вийде. Тобто людство ось-ось стане беззахисним перед бактеріальними захворюваннями.

 

Як у світі борються з цією проблемою?

– Науковці пропонують проміжні рішення – якщо новий антибіотик, якій бактерії ще «не знають», винайти поки неможливо, то треба робити ліки проти резистентності. Наприклад, додавши до антибіотиків пеніцилінової групи клавуланову кислоту, яка сповільнює набуття резистентності до пеніцилінів. Другий рубіж боротьби з резистентністю – пригальмувати неконтрольоване (занадто часте або нераціональне) використання антибіотиків, щоб резистентність розвивалась у меншій кількості випадків.

Передбачається, що саме заборона безконтрольного використання дозволить нам виграти час і сповільнити набуття резистентності, аби людство дочекалося винаходу нових ліків, або нових підходів до лікування. У Європі вже давно це контролюють. Тепер така практика буде впроваджена й в Україні.

 

Якщо людству загрожує резистентність, то чи можливо взагалі відмовитися від антибіотиків?

– На жаль, повністю відмовиться від антибіотиків ми не можемо. Бо існують бактеріальні інфекції, які піддаються лікуванню виключно ними. 

Звісно, не всі інфекції є бактеріальними, та не всі бактеріальні інфекції вимагають жорсткого приймання антибіотиків. Наприклад, у людини кашель. Інколи його дійсно треба лікувати антибіотиками. Але у той же час ми можемо мати справу із загостренням бронхіту або трахеїту курця, тобто активізацією бактерій, які давно «мешкають» у дихальних шляхах конкретної людини, є частиною її мікробіому*. Щоб побороти таке загострення, достатньо гуляти на свіжому повітрі, полоскати горло і багато пити. Розрізняти такі стани і призначати потрібну терапію - це і є мистецтво лікарів.

 

Чи існують природні антибіотики? Може слід лікуватися ними?

– Давайте розберемося: є антибіотики, а є препарати з антибактеріальною дією. Вони зменшують кількість шкідливої мікрофлори, полегшують протікання хвороби, проте не відносяться до антибіотиків. Це препарати природного походження, наприклад, ромашка, подорожник, часник. Перший антибіотик – знаменитий пеніцилін – також мав природне походження, його «видобули» з плісняви методом очищення.  Але в цілому антибіотики зараз є синтетичними препаратами певної хімічної структури, які діють на певну групу бактерій. Три покоління антибіотиків ділять на шість класів, деякі вчені виділяють більше. Антибіотики також поділяються на антибактеріальні препарати прямої дії, що одразу нищать певний тип бактерій, і так звані бактеріостатики, що пригнічують розмноження бактерій та дають можливість організму застосовувати внутрішні регуляторні механізми. 

 

Попри цілком переконливі причини заборони вільного обігу антибіотиків,  можна почути багато критики цього рішення. Чи дійсно існують проблеми?

– Так, окрім стратегічно необхідних обмежень, є й певні ризики. За логікою Національної служби здоров'я України (НСЗУ) наразі призначення антибіотиків можливе лише за умови очного огляду хворого лікарем. Я особисто хвилююся, що це стане проблемою для багатьох пацієнтів у пік захворюваності, з осені 2022-го, коли сезонне навантаження на систему охорони здоров’я зростає приблизно  втричі. Тобто людина повинна буде йти у медичний заклад, де гарантовано є скупчення хворих, віруси та бактерії інших людей, і чекати, коли почнуть приймати, адже візити сімейного лікаря додому в такий напружений час практично неможливі. 

На мою думку, оцінити доцільність застосування антибіотиків можна не тільки побачивши людину у своєму кабінеті, але й на підставі даних про історію хвороби, супутні захворювання та при наявності розгорнутого аналізу крові із формулою. Але поки з боку держави ми чуємо категоричне: рецепт має видаватися тільки при особистому візиті. Ми розуміємо логіку цього рішення, проте будемо вести подальший діалог. Адже практика свідчить, що лікарів може не вистачити на всіх пацієнтів. Можливим рішенням є запровадження медичної анкети онлайн, або повноцінної  онлайн консультації сімейним лікарем своїх пацієнтів, заміна онлайнами повторних очних візитів в клініку у разі затяжного перебігу хвороби, або після отримання результатів аналізів. Якщо ми отримаємо відповіді на прості питання – скільки в пацієнта тримається температура, які показники аналізу крові – це дасть можливість вчасно призначити ліки, а очну зустріч провести пізніше, або взагалі її уникнути.

 

Програма переходу на продаж антибіотиків за рецептами має два етапи. Розкажіть про них.

– Перехідний етап триватиме до кінця 2022 року. Його особливість в тому,  що до кінця грудня можна купити ліки в аптеці або за електронним або за звичайним для нас паперовим рецептом. 

З 2023 року буде вимагатися е-рецепт. Чи буде він дублюватися паперовим, залежатиме від того, який лікувальний заклад його видав. Звісно, є виключення для зони воєнного зіткнення. Також під виключення потрапили закупівлі, що здійснюються спеціальними закладами або волонтерськими організаціями на потреби армії. Але якщо ми кажемо про пересічних громадян за межами зони бойових дій, то наявність рецепта на антибіотики вже обов’язкова.

 

І глобальна мета, і ризики рецептурного продажу антибіотиків цілком зрозумілі.  А чи є додаткові переваги для пацієнтів у цьому рішенні?

– Перш за все, цей крок дозволить заощаджувати кошти пацієнта. Адже в е-рецепті має бути вказана діюча речовина за міжнародною класифікацією. Таким чином, лікарі будуть призначати не продукт конкретної фірми, як це нерідко відбувається, а лікарський препарат згідно з міжнародною системою. Це сприятиме зниженню рівня комерціалізації в нашій медицині, зменшенню впливу реклами на призначення лікарів. Для пацієнта це можливість обрати дешевші або дорожчі ліки за власним бажанням та гаманцем, розуміючи, що діюча речовина в них однакова.

Варто також зазначити, що в Україні дуже «люблять» витрачати гроші на антибіотики, які у багатьох випадках зовсім не потрібні. У пацієнтів та, на жаль, у деяких лікарів є переконання, що антибіотики варто призначати профілактично. Насправді ж ефект профілактичного прийому антибіотиків для запобігання бактеріальних ускладнень на тлі вірусних інфекцій не доведений. 

Наведу класичний приклад – вкусив кліщ. Буде у людини хвороба Лайма чи ні? За статистикою,  лише у кожного четвертого кліща в організмі проживає бактерія Борелія, тобто не кожний укус кліща гарантовано викликає розвиток хвороби Лайма у людини. Але антибіотики наші лікарі призначають одразу. Чому це робиться? Бо лікар не впевнений, що в нього є час, щоб контролювати стан пацієнта та чекати на появу кільцевої еритеми, діагностичної ознаки захворювання. Тобто 75% випадків призначення антибіотиків після укусу кліща мають профілактичний характер. Ця дія дорого коштує конкретному пацієнтові, не кажучи вже про побічні ефекти та ризик виникнення антибіотикорезистентності. Ситуацію із призначенням антибіотиків «про всяк випадок» ми спостерігали і при вірусних пневмоніях, викликаних COVID-19. 

 

Що зміниться в обслуговуванні клієнтів УНІКА у зв'язку з нововведенням?

– Клієнти УНІКА не відчують жодних змін. Принаймні тому, що усі  медичні препарати для наших застрахованих мають бути призначені лікарем, і це стосується не лише антибіотиків. 

Наша компанія вже тривалий час розвиває систему електронних сервісів для медичних призначень та їх фіксації. В найближчих планах також  і налаштування нашої системи для зберігання інформації у вигляді електронних рецептів, в яких закодовано, кому, коли, який препарат призначався, наявні дані лікаря та медичної установи, де він працює. 

Коли наш клієнт на прийомі у лікаря отримує е-рецепт, цей документ одночасно передається до бази НСЗУ. А коли він приходить до аптеки, в її інформаційній системі вже «видно» ці призначення.  Отже, фармацевт може перевірити справжність документу та повідомити НСЗУ і страхову компанію, що продаж ліків відбувся, а рецепт погашений. Ми докладаємо усіх зусиль, щоб для клієнтів УНІКА та наших партнерів – лікарень і аптек – цей процес був максимально швидким та простим. І не плануємо відмовлятись від цих принципів.

 *мікробіом загальна назва всіх бактерій, вірусів та інших мікробів, які існують в організмі за звичайних обставин, без шкоди для нього.