– Сьогодні найбільш оптимальним способом накопичувати на свою майбутню фінансову мету залишається страхування життя. Наскільки воно захищене від знецінення грошей?
Ігор Міцан: В будь-якій ринковій економіці купівельна здатність грошей поступово знижується. Це відбувається через інфляцію – збільшення цін на паливо, товари та послуги протягом тривалого часу. А оскільки більшість громадян отримує зарплату саме в гривні, варто задуматися, як в таких умовах накопичувати гроші на досягнення певної мети. Фінансові цілі можуть бути різними, але найпоширеніші – зібрати суму для навчання дитини, подорожі або створення власного пенсійного фонду, який буде забезпечувати ваш добробут у поважному віці.
У накопичувальному страхуванні мета клієнта – по закінченні тривалого періоду отримати конкретну суму, приміром, 250 000 грн. Щоб забезпечити цю гарантовану страхову суму, ми підбираємо термін та розмір внеску, який клієнту буде комфортно сплачувати щороку. Нехай це буде 10 000 грн на 25 років – виділяти на страхування 800 грн на місяць, думаю, цілком реально для більшості з нас.
Таким чином, клієнт поступово, рік за роком, сумарно вносить 250 000 грн, але по факту він «на виході» отримує значно більше. Адже гроші, які вносить страхувальник, весь цей час «працюють». Страхова компанія формує з внесків клієнтів резерви, які вкладає в прибуткові та ліквідні активи. Переважно це банківські депозити та державні облігації. Щороку клієнтам нараховується певний відсоток від прибутку, отриманого від цієї діяльності. Це складає його інвестиційний дохід, який ділиться на гарантований (сплачується в обов’язковому порядку) та додатковий (компанія може виплачувати його як бонус). Отже, по закінченню терміну дії договору клієнт отримує не лише гарантовану за договором суму, а й сумарний інвестиційний дохід.
Здавалося б, це має убезпечити гроші від знецінення, але в умовах високої інфляції інвестиційного доходу для цього може виявитися замало. Реальна вартість виплати, яку ви отримаєте через 15-20 років, може виявитися недостатньою для здійснення вашої мети.
– Як попередити таку ситуацію?
Ігор Міцан: Для захисту страхової суми від щорічної інфляції страхові платежі рекомендовано збільшувати (індексувати). В цьому випадку виплата, яку отримає клієнт, також значно збільшиться та збереже вартість довгострокових накопичень у часі. Щороку перед річницею укладення договору ми надсилаємо клієнту sms-повідомлення, де пропонуємо для збереження реальної вартості страхової суми збільшити платіж на наступний рік, приміром, з 10 000 до 11 500 грн. Таким чином індексація складе 15%, а гарантована страхова сума за вашим полісом збільшиться із 250 000 до 280 000 грн. Клієнт може цю пропозицію прийняти, оформивши додатковою угодою в цифровому форматі, або відмовитися. Таким чином, у разі систематичної щорічної індексації платежів страхова виплата наприкінці дії договору може в рази перевищувати ту страхову суму, яка була розрахована під час укладення договору страхування.
Деякі компанії, окрім добровільної індексації практикують ще й обов’язкову, де платіж клієнта збільшується на фіксований відсоток щороку. Підсумкова страхова сума за такою схемою виглядає привабливо, але тут є і потенційні ризики. Адже наразі складно спрогнозувати власний фінансовий стан на 5-10 років наперед, і щоразу збільшувати платіж, приміром, на 5%, у певний момент може стати обтяжливим для клієнта.
– Від чого залежить розмір індексації?
Ігор Міцан: Головним чином він визначається інфляцією в країні, тобто відповідає рівню зниження купівельної спроможності національної валюти протягом попереднього року. Хоча і у спокійні та економічно стабільні часи, коли інфляція мінімальна, ми також можемо пропонувати невеличку індексацію. Адже якщо клієнт починає заробляти більше, встановлена договором страхова сума поступово починає втрачати для нього свою привабливість, тому в цьому випадку індексація доречна та бажана.
Цього року ми пропонуємо клієнтам індексацію 15%. Хоча торік офіційна базова інфляція досягла 26,6%, а ціни на продукти харчування на споживчому ринку зросли майже на 35%. Але ми чудово розуміємо, що далеко не кожен клієнт може збільшити свої витрати на страхування на третину в часи, коли ціни стрімко зростають, а зарплати за ними не встигають.
– Якщо клієнт тимчасово втратив роботу або його дохід зменшився, чи може він відмовитись від добровільної індексації або сплачувати індексацію не щороку?
Людмила Заза: Так, під час війни з такими ситуаціями стикаються чимало людей. У будь-якому разі, перш ніж прийняти рішення про індексацію, варто зважити свої фінансові можливості. УНІКА Життя пропонує повну свободу вибору для своїх клієнтів. Індексація повністю добровільна, її відсоток – це предмет домовленостей між клієнтом та компанією. За стандартною офертою зараз ми пропонуємо усім 15%, якщо людина готова та має бажання індексувати страховий внесок на більший відсоток – 20% чи 25%, це не є проблемою. Або навпаки, якщо через фінансові обставини клієнт може дозволити собі платити лише на 5% більше або взагалі відмовиться від індексації на цей рік – це теж прийнятно. Такий варіант індексації називається індивідуальним та оформлюється повністю дистанційно – потрібно лише надіслати заяву на електронну пошту або через чат-бот.
– Скільки клієнтів погоджуються на добровільну індексацію?
Людмила Заза: За статистикою українського ринку life-страхування, більше половини клієнтів щороку погоджуються індексувати свій страховий внесок, тому що розуміють, навіщо це потрібно робити. Протягом усієї дії договору ми робимо пропозицію збільшити рівень страхового захисту та накопичення, але фінальне рішення – завжди за клієнтом. І якщо матеріальне становище не дозволяє йому збільшити платіж цього року, у нього буде можливість оформити індексацію через рік, або у будь-якому іншому році, коли ситуація покращиться. У цьому ще одна відмінність УНІКА Життя від інших страховиків – ми навіть після декількох відмов не позбавляємо клієнта можливості повернутися до питання індексації.
