Ми вже знаємо, що четверо з цих десяти водіїв знайдуть відповідь самостійно, в найближчі 2-3 роки. Зазвичай, цього часу достатньо, щоб втрапити у маленьку чи велику дорожню халепу, або стикнутися з іншими авто-пригодами.
Але ж ми любимо наших клієнтів, і прагнемо, щоб вони знаходили відповіді у більш безпечний та бюджетний спосіб. Як? Сподіваємось, допоможуть історії тих, хто вже має КАСКО від УНІКА.
Історія 1: Михайло, тренер з боксу, 32 роки, власник Hyundai i30.
«Я за кермом 10 років, і страхував лише «цивілку». Хоча мій хороший товариш – страховик, постійно радив КАСКО. Порахували ціну: 12 000 гривень на рік. Мені це здалося дорого. У мене аварій не було, машина під наглядом. Коли на роботі – вона стоїть біля спортклубу, а коли вдома – то під самим будинком, бачу її з балкона.
В один з вихідних, у березні, я на цьому ж балконі пив каву. Сніг, сіре небо, нудно. Аж раптом – веселі люди: 2 п'яних хлопця, але ще на ногах. Кружляють зиґзаґами, реально смішно. Я їх став знімати на телефон. Та за хвилину було не до сміху. Ці злидні докружляли до мого авто і почали бити ногами по ньому, по сусідніх машинах. Одне п'яне тіло стрибає, валиться на мій капот, пом'яв його і розбив скло… А потім впав під машину і не може встати.
Я, звичайно, людина спорту. І бігаю швидко, і б'ю боляче. Але це не дуже допомогло. Один утік, іншого я трошки «протверезив». Викликав поліцію. Протокол, заяви, розмови. Зрештою, ці хлопці компенсували мені 2 000 гривень. А лише оригінальна фара коштувала 8 тисяч. І мій час теж чогось вартий: за одне персональне тренування клієнти платять 400 гривень. Але я замість роботи тиждень їздив на СТО.
Історія 2: Ірина, 35 років, косметолог, власниця Honda CR-V.
«Везла сина із садочку, не спішила, малий сидів в автокріслі. Та мене «наздогнав» таксист, точно як з анекдоту – на литовських номерах. Щоправда, він виявився ввічливим, вибачався, але патруль викликати не хотів – натомість пропонував 5 000 гривень. А я не була певна, чи варто їх брати: пошкодження, на перший погляд, незначні, але машина ж нова, запчастини коштують дорого. Тут пасажир з цього таксі підказав: можна подати документи до страхової компанії і без поліції, через Інтернет. Приїхав мій чоловік, вони поспілкувались і спробували оформити протокол самі, на спеціальному сайті.
Історія 3: Олександр, 37 років, ІТ-фахівець, власник Volkswagen Jetta.
«Ситуація: 29 грудня, вечір. Кільцева дорога в Києві, 7 балів, всі їдуть в тягучці, по льоду і ремонтних ямах: асфальт зрізаний шматками. У нас же як грудень, так сезон ремонтів якраз! Попереду по ямах їде Mercedes, а я про себе думаю: «Тримай дистанцію, Саня, тримай».
Раптом – поштовх і звук сильного удару. Моя Jetta «цілує» цей Mercedes, і перша думка: «Вдарив його? Як? І ще з таким звуком ... ». Але треба бути скромнішим: це вдарив не я, а мене. Бензовоз в’їхав в мою машину, зім'яв багажник, зніс крило – коротше, розніс всю задню частину і кинув мене вперед.
Перша реакція – шок, тому що за 12 років стажу в серйозних аваріях я жодного разу не був. Друга – усвідомлення: живий, здоровий, політ нормальний. Потім – злість: купив машину в травні, а в грудні все, приїхав. Нарешті, розуміння – у мене є КАСКО, причому в пристойній компанії. Все, дзвоню в страхову.
Далі – метушня, але нічого страшного: вийшли хлопці з Mercedes’у і дядько з бензовозу, ми нормально поспілкувалися. Викликали поліцію, склали протокол. Поки розбиралися з паперами, приїхав евакуатор, щоб доправити мою машину на СТО. Ремонт коштував 154 000 гривень. У перших числах лютого авто вже було на ходу. Страховики вибачалися, що довго: новорічні свята, багато аварій, і на СТО були не всі деталі для заміни. Але у порівнянні з виплатою це все не має значення. Слабко собі уявляю, де б я шукав 150 тисяч напередодні нового року, і як би потім судився, щоб отримати гроші від чужої страхової компанії. До речі, у бензовоза був ще старий поліс «цивілки», на 50 000 гривень – він би мені не дуже допоміг.