UA
Закрыть

Контент на сторінці може відобразитися не повністю. Рекомендуємо оновити версію поточного або скористатись іншим браузером.

UA
UNIQAблог - фото
UNIQAблог
Я та УНІКА

Зовнішні аспекти та виклики майбутньої відбудови: міграція

Близько 7,9 мільйонів українців були вимушені через російський напад покинути Батьківщину. Тимчасові мігранти намагаються хоч якось адаптуватися в країнах, що їх прихистили. А ті, хто залишився в Україні, турбуються іншим питанням: чи не стане втрата значної кількості громадян проблемою для подальшої відбудови країни? Саме про це – наш сьогоднішній блог.

Зовнішні аспекти та виклики майбутньої відбудови: міграція

Статистика міграції

Спочатку подивимось на «колективний портрет» українських мігрантів. Переважна більшість з тих, хто наразі перебуває в європейських країнах – 95% – це жінки та діти. 71% тих, хто покинув Україну через війну, люди найактивнішого віку: 30-49 років. Вищу або незакінчену вищу освіту мають 83%, 14% є підприємцями і ще 14% – керівниками підприємств чи підрозділів. Також 30% біженців є висококваліфікованими фахівцями.

Якщо ці люди не повернуться, чи вплине це на економіку країни? Скоріше за все. Більше того, якщо жінки залишаться з кордоном, є висока ймовірність, що згодом до них доєднаються їхні чоловіки – також освічені, кваліфіковані, активні та працездатні.

Чи потрібні за кордоном українські мігранти?

З 7,9 мільйонів українських біженців 4,8 млн отримали тимчасовий прихисток в Європі. Значна частка – 2,9 млн – після початку вторгнення перетнули кордон з росією, багато хто – примусово. На жаль, правдивої інформації про подальший рух чи долю цих людей немає. Зрозуміло одне: доки існує східний сусід, повернути звідти українських громадян (навіть тих, хто хоче повернутись) буде дуже складно.

Набагато більше даних є про значення українців в Європі.

Покоління європейського «бебі-буму», що було народжене у 1960-роках, зараз починає виходити на пенсію. Після них народжуваність поступово зменшувалась, тому й працездатних європейців поступово меншає. Втім, економіка зростає і разом з нею – потреба у кваліфікованих працівниках. Робоча сила стає дефіцитною. Як приклад, в Іспанії девелопери призупиняють проєкти, бо бракує 500 тисяч будівельників, а у Франції не використовують близько 20% ліжок у лікарнях через нестачу молодшого медичного персоналу. Так, в країнах ЄС є багато мігрантів з Близького Сходу або Африки, але це – люди іншої культури, поглядів, часто – із невисоким рівнем освіти. Їм складно адаптуватися. Тому українські біженці якнайкраще підходять для зменшення демографічної кризи.

І тут на користь наших співвітчизників працюють їхні характеристики, про які ми говорили на початку: рівень освіти, кваліфікації, діяльність, якою вони займалися раніше. При чому не має особливого значення ані сфера освіти, ані галузь попередньої роботи: вони є показником того, що людина може швидко вивчити мову, адаптуватись та опанувати нову професію, що потрібна в країні перебування.

Як міграція вплине на Україну?

Насамперед спадає на очі можливість негативних наслідків. По-перше, це кількісне зменшення населення. Причому, як зараз, так і в майбутньому, адже через виїзд за кордон саме жінок в Україні падає народжуваність. По-друге, змінюється й структура населення: виїжджають здебільшого працездатні громадяни, а країни, де вони перебувають, зацікавлені в тому, щоб залишити в себе найактивніших.

Але є й позитивні наслідки. Вони не такі наочні, але цілком логічні:

  • завдяки тимчасовим мігрантам укріплюються зв’язки між Україною та країнами Європи
  • переселенці впливають на місцеві громади, які своєю чергою, стимулюють уряди своїх країн продовжувати допомагати Україні
  • українці, що повернуться додому після Перемоги, матимуть європейський досвід, який будуть втілювати на Батьківщині.

Тож саме завдяки масовій міграції ми матимемо змогу поєднати європейські цінності з найкращими українськими та матимемо шанс стати однією з провідних країн світу.

Чи повернуться мігранти та чому?

Соціологічне опитування, яке проводилося серед біженців у жовтні 2022 року, показало, що якомога скоріше повернутися до України планують 77% респондентів. При цьому 35% очікують на закінчення війни, а 36% – на безпечну ситуацію в місцевості, де вони жили до вторгнення. Ще для 7% умовою для повернення є можливість мати роботу в Україні. Є й 7% тих, хто взагалі не планує повертатись, але більшість з них планували емігрувати і раніше, вторгнення просто стало тригером для переїзду.

Які ж чинники змушують українців мріяти про повернення додому попри всі можливості, які існують для них в ЄС? В кожного, звісно, це своє, але найбільш значущими є:

  • відчуття спорідненості з Україною в цілому та зі своєю місцевістю зокрема
  • незнання або погане знання мови країни перебування, що посилює відчуття себе чужинцем
  • бажання поєднати сім’ю, бо в багатьох вдома залишилися чоловіки або батьки
  • прагнення продовжувати власну професійну реалізацію за своїм фахом
  • внутрішній поклик брати участь у відновленні Батьківщини.

Що робить держава

В липні 2022 року Національною радою з відновлення України від наслідків війни було підготовано проєкт Плану відновлення України. В ньому є й розділ, присвячений заходам щодо сприяння поверненню мігрантів. Першою загальною ціллю цього розділу проголошується створення привабливих соціально-економічних та інфраструктурних умов, які спонукатимуть громадян України повернутися і залишитися вдома. В межах основної цілі планується:

  1. Забезпечення громадян тимчасовим житлом та відновлення зруйнованого й пошкодженого житла.
  2. Зайнятість осіб, які повертаються до громад, з яких виїхали з причин війни та міркувань безпеки.
  3. Соціальна підтримка.
  4. Відновлення соціальної, освітньої, культурної, оздоровчої інфраструктури та послуг у цих сферах.

Поки що плану бракує конкретики і в ньому більше йдеться про дослідження та розробку різних політик та регламентів. Але це цілком зрозуміло, адже воєнні дії ще у розпалі та говорити про масове повернення українців додому надто зарано. Та те, що державні інституції розуміють проблему та тримають «руку на пульсі» – додає оптимізму.

Кроки самодопомоги для тих, хто планує повернення

Попри заходи, які планує держава, найбільшими ризиками для тих українців, хто повертатиметься з-за кордону після усунення воєнної небезпеки, можуть стати фінансові труднощі. Тому варто подбати про цей аспект заздалегідь.

Перше: вивчати ринок праці в Україні, причому не лише поточні пропозиції, а й тенденції. Для цього можна регулярно моніторити портали з працевлаштування, читати аналітику, що там регулярно публікується.

Друге: збільшувати коло своїх можливостей, перебуваючи за кордоном. Для українських переселенців існує багато безоплатних навчальних програм та курсів, то чому б не скористатися нагодою? Після повернення додому це створить конкурентну перевагу під час працевлаштування.

Третє: фінансово убезпечити своє здоров’я. В разі раптових захворювань, витрати на лікування можуть стати непідйомним тягарем для власного бюджету. Тому варто подбати про зменшення цього ризику, наприклад – уклавши договір страхування здоров’я, що діє як за кордоном, так і на території України. Так, в УНІКА діє страхова програма «Виплата за діагнозом», яка передбачає прості виплати на підстави лише лікарської довідки про встановлення одного з передбачених договором діагнозів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишити відгук
Підтвердіть, що Ви не робот
Останні статті
Виплата без стресу: як працює врегулювання страхових подій в UNIQA
Мій автомобіль
22. лютого 2024
Виплата без стресу: як працює врегулювання страхових подій в UNIQA
Страхова подія – завжди не лише стрес для клієнта, а й тест на якість обслуговування для страхової компанії. Про розвиток сервісу та про те, яких помилок слід уникати власникам полісу ОСЦПВ чи КАСКО, розповідає Ольга Зурабішвілі, директор Дирекції підтримки клієнтів з майнового страхування UNIQA.
Чому важливе критичне мислення під час війни та як його розвинути? Частина 1.
Я та УНІКА
19. лютого 2024
Чому важливе критичне мислення під час війни та як його розвинути? Частина 1.
У воєнні часи майже кожен стикається з емоційним перевантаженням. І часто таке перевантаження викликано надмірною кількістю інформації, яку ми споживаємо. Чи допоможе критичне мислення знизити «інформаційний стрес» та як навчитися ним користуватися? Про це розмовляємо з експерткою Wellbeing Company Іриною Спаською.
Не просто оцінка: як та для чого контролюється якість обслуговування в UNIQA
Я та УНІКА
12. лютого 2024
Не просто оцінка: як та для чого контролюється якість обслуговування в UNIQA
Постійна робота з клієнтським досвідом – важлива складова розвитку компанії. Як надходить зворотний зв’язок від клієнтів та для чого він використовується? Про це говоримо із Ларисою Зелінською, начальником Департаменту клієнтського досвіду та сервісів UNIQA, та Антоном Добровольським, Директором Дирекції підтримки клієнтів з особового страхування UNIQA.

<< Вниз

Вгору >>

<< Вниз