Статистика міграції
Спочатку подивимось на «колективний портрет» українських мігрантів. Переважна більшість з тих, хто наразі перебуває в європейських країнах – 95% – це жінки та діти. 71% тих, хто покинув Україну через війну, люди найактивнішого віку: 30-49 років. Вищу або незакінчену вищу освіту мають 83%, 14% є підприємцями і ще 14% – керівниками підприємств чи підрозділів. Також 30% біженців є висококваліфікованими фахівцями.
Якщо ці люди не повернуться, чи вплине це на економіку країни? Скоріше за все. Більше того, якщо жінки залишаться з кордоном, є висока ймовірність, що згодом до них доєднаються їхні чоловіки – також освічені, кваліфіковані, активні та працездатні.
Чи потрібні за кордоном українські мігранти?
З 7,9 мільйонів українських біженців 4,8 млн отримали тимчасовий прихисток в Європі. Значна частка – 2,9 млн – після початку вторгнення перетнули кордон з росією, багато хто – примусово. На жаль, правдивої інформації про подальший рух чи долю цих людей немає. Зрозуміло одне: доки існує східний сусід, повернути звідти українських громадян (навіть тих, хто хоче повернутись) буде дуже складно.
Набагато більше даних є про значення українців в Європі.
Покоління європейського «бебі-буму», що було народжене у 1960-роках, зараз починає виходити на пенсію. Після них народжуваність поступово зменшувалась, тому й працездатних європейців поступово меншає. Втім, економіка зростає і разом з нею – потреба у кваліфікованих працівниках. Робоча сила стає дефіцитною. Як приклад, в Іспанії девелопери призупиняють проєкти, бо бракує 500 тисяч будівельників, а у Франції не використовують близько 20% ліжок у лікарнях через нестачу молодшого медичного персоналу. Так, в країнах ЄС є багато мігрантів з Близького Сходу або Африки, але це – люди іншої культури, поглядів, часто – із невисоким рівнем освіти. Їм складно адаптуватися. Тому українські біженці якнайкраще підходять для зменшення демографічної кризи.
І тут на користь наших співвітчизників працюють їхні характеристики, про які ми говорили на початку: рівень освіти, кваліфікації, діяльність, якою вони займалися раніше. При чому не має особливого значення ані сфера освіти, ані галузь попередньої роботи: вони є показником того, що людина може швидко вивчити мову, адаптуватись та опанувати нову професію, що потрібна в країні перебування.
Як міграція вплине на Україну?
Насамперед спадає на очі можливість негативних наслідків. По-перше, це кількісне зменшення населення. Причому, як зараз, так і в майбутньому, адже через виїзд за кордон саме жінок в Україні падає народжуваність. По-друге, змінюється й структура населення: виїжджають здебільшого працездатні громадяни, а країни, де вони перебувають, зацікавлені в тому, щоб залишити в себе найактивніших.
Але є й позитивні наслідки. Вони не такі наочні, але цілком логічні:
- завдяки тимчасовим мігрантам укріплюються зв’язки між Україною та країнами Європи
- переселенці впливають на місцеві громади, які своєю чергою, стимулюють уряди своїх країн продовжувати допомагати Україні
- українці, що повернуться додому після Перемоги, матимуть європейський досвід, який будуть втілювати на Батьківщині.
Тож саме завдяки масовій міграції ми матимемо змогу поєднати європейські цінності з найкращими українськими та матимемо шанс стати однією з провідних країн світу.
Чи повернуться мігранти та чому?
Соціологічне опитування, яке проводилося серед біженців у жовтні 2022 року, показало, що якомога скоріше повернутися до України планують 77% респондентів. При цьому 35% очікують на закінчення війни, а 36% – на безпечну ситуацію в місцевості, де вони жили до вторгнення. Ще для 7% умовою для повернення є можливість мати роботу в Україні. Є й 7% тих, хто взагалі не планує повертатись, але більшість з них планували емігрувати і раніше, вторгнення просто стало тригером для переїзду.
Які ж чинники змушують українців мріяти про повернення додому попри всі можливості, які існують для них в ЄС? В кожного, звісно, це своє, але найбільш значущими є:
- відчуття спорідненості з Україною в цілому та зі своєю місцевістю зокрема
- незнання або погане знання мови країни перебування, що посилює відчуття себе чужинцем
- бажання поєднати сім’ю, бо в багатьох вдома залишилися чоловіки або батьки
- прагнення продовжувати власну професійну реалізацію за своїм фахом
- внутрішній поклик брати участь у відновленні Батьківщини.
Що робить держава
В липні 2022 року Національною радою з відновлення України від наслідків війни було підготовано проєкт Плану відновлення України. В ньому є й розділ, присвячений заходам щодо сприяння поверненню мігрантів. Першою загальною ціллю цього розділу проголошується створення привабливих соціально-економічних та інфраструктурних умов, які спонукатимуть громадян України повернутися і залишитися вдома. В межах основної цілі планується:
- Забезпечення громадян тимчасовим житлом та відновлення зруйнованого й пошкодженого житла.
- Зайнятість осіб, які повертаються до громад, з яких виїхали з причин війни та міркувань безпеки.
- Соціальна підтримка.
- Відновлення соціальної, освітньої, культурної, оздоровчої інфраструктури та послуг у цих сферах.
Поки що плану бракує конкретики і в ньому більше йдеться про дослідження та розробку різних політик та регламентів. Але це цілком зрозуміло, адже воєнні дії ще у розпалі та говорити про масове повернення українців додому надто зарано. Та те, що державні інституції розуміють проблему та тримають «руку на пульсі» – додає оптимізму.
Кроки самодопомоги для тих, хто планує повернення
Попри заходи, які планує держава, найбільшими ризиками для тих українців, хто повертатиметься з-за кордону після усунення воєнної небезпеки, можуть стати фінансові труднощі. Тому варто подбати про цей аспект заздалегідь.
Перше: вивчати ринок праці в Україні, причому не лише поточні пропозиції, а й тенденції. Для цього можна регулярно моніторити портали з працевлаштування, читати аналітику, що там регулярно публікується.
Друге: збільшувати коло своїх можливостей, перебуваючи за кордоном. Для українських переселенців існує багато безоплатних навчальних програм та курсів, то чому б не скористатися нагодою? Після повернення додому це створить конкурентну перевагу під час працевлаштування.
Третє: фінансово убезпечити своє здоров’я. В разі раптових захворювань, витрати на лікування можуть стати непідйомним тягарем для власного бюджету. Тому варто подбати про зменшення цього ризику, наприклад – уклавши договір страхування здоров’я, що діє як за кордоном, так і на території України. Так, в УНІКА діє страхова програма «Виплата за діагнозом», яка передбачає прості виплати на підстави лише лікарської довідки про встановлення одного з передбачених договором діагнозів.
