Три підказки роботодавцю, якщо в колективі є підозра на COVID-19

Отже, ситуація – в компанії один із співробітників має підозру чи навіть підтверджений результатами ПЛР діагноз COVID-19. Що потрібно, а чого не варто робити?

 

Чи потрібна спеціальна дезінфекція приміщення, виклик бригади фахівців, або можна самостійно продезінфікувати поверхні?

Ми вважаємо, що спеціальна дезінфекція не потрібна. Щоб зрозуміти, чому такі заходи не мають сенсу, необхідно згадати, що собою представляє вірус SARS-CoV-2, який викликає коронавірусну хворобу, та якими є основні шляхи зараження ним.

Коронавірус за своєю структурою – це ліпідний капсид, тобто малесенька кулька у жировій оболонці, що зберігає свою активність лише в умовах достатньої вологості: наприклад, крапельках слини чи слизу, який виділяється при кашлі, чханні чи розмові.

Він і виділяється саме з такими мікрокраплями, які видихає хвора людина при розмові, кашлі або чиханні. Таким чином, чим ближче ви до джерела інфекції і чим щільніший контакт, тим вищі ризики підхопити вірус від носія без маски.

За останніми дослідженнями, SARS-CoV-2 не є стійким у зовнішньому середовищі. Вже доведено, що основний шлях його передачі – повітряно-крапельний, а не контактний. Тобто для зараження потрібен контакт не з речами, якими користувалася хвора людина, а безпосередньо з нею самою.

Звичайно, ці краплі можуть потрапляти на зовнішні поверхні. Але за типових умов в офісних приміщеннях – температури близько 20С та достатньо сухому повітрі – вони швидко висихають, оболонка вірусу збезводнюється і він втрачає здатність заражати. Ми можемо знаходити вірусну РНК на поверхнях, і такі дослідження існують, але здатність такого матеріалу заражати і викликати інфекційний процес досі не доведена науково.

Рекомендація: якщо вчора в офісі був співробітник з підозрою на COVID-19, то протягом ночі всі краплі слини, скоріше за все вже встигли висохнути, і сьогодні можна протерти поверхні будь-яким розчином, що містить хлор або звичайний етиловий або метиловий спирт. Наші фахівці не вбачають необхідності навіть у такому кроці, але для додаткових гарантій безпеки та спокою колективу цього буде цілком достатньо.

 

Чи варто здавати тест на коронавірус іншим співробітникам?

З одного боку, це доцільний захід – аналізи можна здати тим, хто перебував у безпосередньому контакті з хворим. Ось тільки треба обрати правильний метод діагностики та виконати дослідження у правильний час. Давайте розберемося, як це зробити.

Наразі лабораторії пропонують громадянам 2 типи аналізів – тест на антитіла до SARS-CoV-2 (ІФА-тест), а також ПЛР-аналіз на наявність коронавірусу.

Робити ІФА-тест після контакту немає сенсу, оскільки він спрямований не на пошук вірусу, а на визначення антитіл до нього. У свою чергу, антитіла, як зараз вже відомо, виробляються не у всіх хворих на коронавірус, адже організм може задіяти й інші механізми з подолання захворювання. Більш того, антитіла виробляються не одразу після контакту з вірусом, а вже у відповідь на інфекційний процес, під час самої хвороби. Антитіла класу М зазвичай з’являються у достатній для іх лабораторного підтвердження кількості не раніше 5-7 дня від появи симптомів, а от антитіла класу G - приблизно на другому тижні хвороби.

Отже, метод ІФА може надати підтвердження, що людина знаходиться в процесі хвороби, та її організм вже встиг виробити антитіла класу М, або що людина має вже вироблений імунітет до SARS-CoV-2 – про це може свідчити наявність антитіл класу G. Для швидкого розуміння, чи відбулося зараження «саме зараз» такий аналіз не підійде. Єдина користь - він може нас заспокоїти на майбутнє. Антитіла до коронавірусу, як зараз відомо, циркулюють в крові ще принаймні 6-9 місяців і захищають від повторних проявів хвороби протягом цього періоду.

Метод ПЛР спрямований на пошук безпосередньо вірусної РНК SARS-CoV-2. Тож ним можна скористатися. Але варто пам’ятати: протягом інкубаційного періоду, який у випадку ковід-інфікування триває від 3 до 14 днів (в середньому 5-6 днів), людина може не виділяти вірус. А отже, є ризик отримати хибно-негативний результат. Зазвичай вірус виділяється людиною за 1-2 дня до прояву симптомів – а отже, не раніше, ніж з 5-го дня після контакту з хворим, а інколи і на 10-12 день.

Рекомендація: якщо і перевіряти контактних співробітників на коронавірус – то лише методом ПЛР, і не раніше 5-го, а то й 10-го дня після контакту.

 

Якою є правильна стратегія для колективу від поширення COVID-19?

Навіть якщо ви провели перевірку контактних співробітників на коронавірус методом ПЛР, варто пам’ятати: негативний результат такого аналізу не може слугувати надійним критерієм відсутності збудника у людини. Досвід діагностики та лікування коронавірусу показує, що трапляються помилки під час забору аналізу, а також при виконанні тестів – не всі тест-системи демонструють достатню точність. Деякі лабораторії, на жаль, мають 30-70% хибно-негативних результатів аналізу ПЛР на коронавірус.
Враховуючи таку високу невизначеність, чи не єдиний дієвий крок, який точно варто зробити – це віддалена робота та самоізоляція частини колективу, що контактувала з хворим. Достатній період самоізоляції – 14 днів. А от як зрозуміти, що його можна закінчувати? Попросити «ізольованих» колег щодня вимірювати температуру протягом цих двох тижнів та повідомляти інформацію в HR-відділ або ж відповідальному співробітнику.

Рекомендація: якщо протягом 10-12 днів у ізольованих співробітників не буде температури та інших тривожних симптомів (кашель, втрата нюху, ускладнене дихання, порушення травлення тощо)– всі вони зможуть почекати ще два «контрольних дні» та повернутися до звичайного ритму роботи. А у випадку, коли хтось із контактних осіб усе ж захворіє, йому варто звернутись до свого сімейного лікаря, та уважно спостерігати за своїм станом.

 

Зичимо здоров’я та залишаємося на зв’язку!