Природа прокрастинації
Прокрастинація – це відкладення виконання важливих завдань на потім у той час, коли вони можуть бути виконані зараз. У цьому визначенні важливими є дві складові: перше – ми цілком розуміємо, що завдання є важливим; друге – ми не робимо його, хоча маємо цілком достаньо ресурсу (часу, сил), щоб зробити. Чи не дивна поведінка? Дивна, але в неї є свої причини.
Причина перша: страх перед неуспіхом. Як зізнаються «професійні» прокрастинатори, часто їм заважає зробити важливу роботу … перфекціонізм. Якщо завдання важливе та складне, то можуть виникати побоювання: чи впораюсь я? чи не зроблю помилку? чи не втрачу репутацію? І саме ці страхи власної «недосконалості» часто не дають навіть почати роботу.
Причина друга: брак мотивації. Завдання може бути дійсно важливим, але особисто вас не чіпати емоційно. Нудний щомісячний звіт, робота зі складною таблицею, особливо в той час, коли існують простіші та цікавіші завдання та речі. А іноді трапляється так, що ми взагалі не розуміємо цілі роботи, яку керівництво позначило, як край важливу. Тому ми із задоволенням переключаємось на щось інше, а нудне й складне залишаємо на коли-небудь.
Причина третя: помилки у плануванні часу. Ми кажемо собі: «Все, досить відкладати! Сьогодні я точно це зроблю!». І навіть вписуємо завдання собі в план. Але наприкінці дня виявляється, що на нього знов не вистачило часу.
Тож, як бачимо, прокрастинація – це набагато складніше явище, ніж звичайні лінощі. Останні зазвичай обумовлені простою нестачею ресурсу – втомою. Адже під час лінощів людине не хоче і не може робити нічого. На відміну від цього, коли ми прокрастинуємо, то беремося за будь-що, аби тільке не за «те саме завдання».
Втім, витоки прокрастинації є одночасно і можливостями для її подолання. Як? Йдемо далі!
Зменшення страху неуспіху
Іноді працювати з цим страхом дійсно не просто. Адже саме культ успіху є одним із наріжних каменів сучасної цивілізації. Та зменшити його цілком можливо завдяки кільком простим крокам:
- Розбити велике завдання на складові та визначити їх для себе як окремі задачі. По-перше, робота вже не буде сприйматися надто грандіозною та відлякуючою. По-друге, з цих під-завдань можна скласти стратегію, яка зробить роботу зрозумілішою та логічнішою. Як наслідок – з нею буде набагато легше впоратись.
- Відзначати свої успіхи – і ті, що були раніше, і ті, що вже є по ходу поточної роботи. Бо якщо ви вже з чимось впорались, то, скоріше за все, саме так станеться і з цим завданням. Так, іноді може здаватися, що ніяких значних успіхів в минулому на було, але це не правда, а своєрідні «ігри розуму». Ви навчалися, отримали роботу, працюєте на ній або працювали – це вже є результатом цілого набору успішних дій. Подумайте про це!
- Легітимізувати помилки – прийняти, що ніхто не є і не може бути ідеальним, і ви, на щастя, не виключення. Чому на щастя? Бо саме помилки, насправді, і є нашою зоною зростання. Через них ми вчимося та вдосконалюємося. Для того, щоб позбутися страху перед помилками, корисно також уявити: а що настрашнішого станеться, якщо я раптом все ж таки помилюся? Ви будете здивовані, але, скоріше за все, катастрофи не буде. Тож варто не хвилюватися, а діяти!
- Звертатися за допомогою – бо іноді вона є дійсно потрібною. Важливі завдання можуть бути справді складними, такими, що сам-на-сам з ними не впоратись. Саме для таких випадків існує коло підтримки: співробітники або команда – на роботі, близькі та друзі – в інших сферах життя. Просити у них допомогу – не соромно, навпаки, це ще більше зміцнює людські стосунки. Звісно, якщо не зловживати такими проханнями та не перекладати на команду чи близьких власну відповідальність.
Пошук мотивації
Тепер перейдемо до другої причини відкладання на потім – низької мотивації робити справу. До речі, хоча саме слово «мотивація» і є загальновживаним та зрозумілим, воно насправді майже не несе емоційного забарвлення. На відміну від іншого слова, яке є майже синонімом – «зацікавленість». І тут вже все стає зрозумілішим: щоб скоріше впоратися з завданням, треба зробити його для себе цікавим.
- Побачити користь. Насправді немає такої роботи, яка б не містила в собі жодної користі. Чи бачили ви колись відео з буддійськими монахами, що роблять малюнки з піску, які потім самі ж і стирають? Чи є в цьому користь? Авжеж, бо так вони набувають певного духовного досвіду. Тож, навіть щодо самої нецікавої роботи поставте собі кілька питань: якого досвіду я набуду? до якої цілі це мене наблизить? які якості це допоможе розвинути? Після цього вона точно стане цікавішою!
- Гейміфікувати нудне. Як щодо того, щоб влаштувати змагання з самим собою? Минулого разу ви впоралися за три години? Сьогодні спробуйте за дві! Або уявіть себе у якості героя комп’ютерної гри, якому треба пройти черговий рівень. Навіть якщо спершу ви будете вважати себе надто дорослою людиною для таких витребеньок, варто спробувати – ажде дитина все життя «ховається» в кожному з нас.
- Створити собі позитив. Часто ми дуже залежимо від зовнішніх заохочень та визнання. Але не часто їх отримуємо. Тому варто створити власну систему самозаохочень. Відзначайте всі свої досягнення, чи то початок роботи, чи то її проміжкові етапи. А за завершення – нагородіть себе чимось дуже приємним. До того ж – запам’ятайте відчуття легкості та задоволення, що виникає після того, як робота нарешті зроблена.
Правильне планування
Зрозуміло, що головна помилка у щоденному плануванні справ – це коли воно зовсім не ведеться, або просто вранці робиться поспіхом у думках. Чому це не працює? Бо в такому «плануванні» немає ані визначення приорітетів, ані зазначення часу, що приділяється на певну справу.
- Спочатку – важливе. Так, важливі справи, навіть, якщо в них ще не спливають дедлайни, варто робити найпершими. Зрозуміло, що іноді «логістика» дня вимагає дещо іншої черговості, але у будь-якому випадку не ставте важливе на кінець дня, бо є великий ризик не встигнути.
- Відпочинок – також за планом. Всі ми звикли планувати справи, та аж ніяк не перерви для відпочинку та відновлення. Тому часто в разі втоми такі паузи виникають спонтанно та можуть зайняти неочікувано багато часу. А якщо їх не робити, це загрожує перевтомою та вигорянням, що також не йде на користь продуктивності. Тож закладайте в план і обов’язкові перерви.
- Враховувати можливість непередбачуваного. Затори на вулицях, аварія водопостачання вдома, вимкнення електрики та інтернету в офісі – все це може трапитися із різною імовірністю та звести все планування нанівець. Тож важливі справи, що мають чіткі дедлайни, ліпше планувати зробити заздалегідь. До речі, неочікувані неприємності можуть впливати і на довгострокові плани: приміром, пошкодження автівки у ДТП та витрати на її відновлення здатні зробити «діру» у фінансах. Те ж саме стосується і раптового захворювання. Попередити наслідки можна за допомогою страхового поліса. А для укладення надійного договору – звертайтеся до УНІКА страхування.
