Пані Оксано, зараз майже зникли повідомлення про випадки захворювання на коронавірус у нашій країні. Чи можна сказати, що епідемія йде на спад?
— Коронавірус нікуди не подівся. Але через каскад мутацій наразі в Європі циркулює вже третє покоління штаму «омікрон». І важливо розуміти, чим він відрізняється.
Напевне, багато хто пам’ятає, що спочатку у хворих на коронавірус виявляли базовий штам COVID-19, потім були штами «бета», «дельта», і, зрештою, «омікрон». Цей останній штам теж змінювався і мутував щонайменше тричі. На сьогодні він викликає затяжне гостре респіраторне вірусне захворювання, яке триває 2-3 тижні. У багатьох випадках хвороба супроводжується підвищенням температури до 38о і кашлем. Але саме цей штам — перший, який майже не викликає серйозних клінічних проявів у країнах, громадяни яких мали у своїй історії щеплення БЦГ, або бацили Кальметта-Герена. Це, зокрема, Україна та держави, що входять до так званого пострадянського простору, а також Ізраїль, Нова Зеландія, Австралія.
Тож в Україні ця третя модифікація «омікрону» не є загрозою для більшості людей з нормальним рівнем імунітету. Але у європейських країнах, де було знижено ризики туберкульозу та не проводилися БЦГ-щеплення, люди хворіють важче.
Виходить, що вакцина БЦГ допомагає проти іншої хвороби, яка виникла через десятиріччя після щеплення? Чому?
— Вакцина БЦГ не тільки викликала розвиток імунітету проти туберкульозу, а взагалі стимулювала неспецифічну імунну відповідь на будь-які респіраторні інфекції. І от нарешті минули два роки тих спостережень, які дозволили зробити надійні висновки щодо її ефективності проти COVID-19. Крім того, коронавірус мутував до стану, коли імунітет, який раніше розвивався завдяки вакцині БЦГ, став спроможним з ним боротися.
Ми будемо й надалі спостерігати мутації коронавірусу. Вважаю, що кожна наступна мутація буде робити з вірусу більш слабку форму респіраторної інфекції, з меншою загрозою для популяції. Є всі шанси, що він скоро увійде до родини звичайних респіраторних коронавірусів, які відомі нам вже понад 70 років, і які викликають буденні респіраторні інфекції типу парагрипу, аденовірусу тощо.
Чи це означає, що вакцинація вже не потрібна?
— Звісно ні. Є певні категорії населення, яким обов’язково потрібна бустерна доза. Це дорослі люди віком від 18 років, що мають хвороби та стани, які підвищують ризик важкого перебігу COVID-19. До таких діагнозів можна віднести патології дрібних судин, цукровий діабет, системні захворювання сполучних тканин або важкі форми астми, легеневої недостатності. Для них будь-яка респіраторна інфекція є загрозою і може провокувати ускладнення. Також бустер варто зробити всім людям у віці понад 60 років.
Є багато людей, які через війну пропустили введення бустерної дози, але входять до груп ризику. Як діяти в цьому випадку?
- Я раджу ставитися до бустеру так само, як до вакцинації від грипу. Якщо у вас зараз немає температури, немає проявів респіраторних захворювань – просто підіть та вакцинуєтесь. Наразі в Україні немає дефіциту вакцин. Навіть у віддалених куточках можна отримати щеплення цілком якісною вакциною типу Pfizer або AstraZeneca. І краще зробити це до початку активної епідемії респіраторних захворювань. У серпні, вересні, але максимум до середини жовтня треба встигнути. Це моя рекомендація.
Зараз багато повідомлень у ЗМІ щодо мавпячої віспи. ВООЗ вже оголосила надзвичайну ситуацію світового масштабу з цього приводу. Що слід знати про цю хворобу?
— Це та сама, давно відома людству віспа, але вірус, який вражає мавп. Чому Європа захвилювалась? Ми знаємо, що колись люди хворіли на людську віспу, але вона була повністю ліквідована в 1976 році, а в 1978-му щеплення від цієї віспи було виключено з національних календарів щеплень. Тому ті, хто був народжений до 1976 року, мають перехресний імунітет від людської та мавпячої віспи, і таким людям можна бути відносно спокійними.
Ситуація є іншою для тих, хто народився пізніше і не був щеплений. Гарна новина, що люди, які контактують з вірусом мавпячої віспи, у більшості не мають жодних клінічних проявів, за винятком тих, у кого послаблений імунітет. Наприклад, ВІЛ-інфіковані або ті, хто має аутоімунні захворювання. У таких людей будь-яка хвороба буде протікати не так, як ми очікуємо у пересічного пацієнта.
Як можна заразитися на вірус?
— Уже встановлено, що мавпяча віспа передається від контакту слизової до слизової: при поцілунках та статевих контактах. При цьому ті, хто отримав вірус, імовірніше за все не матимуть симптомів. У деяких випадках при зниженому імунітеті захворювання може проявлятися і як герпес – висипанням навколо місця контакту. Є вірогідність загрози для немовлят до року. Річ у тому, що в цьому віці в них немає свого імунітету як такого, а є тільки імунітет, що надходить із молоком матері. Якщо у матері є щеплення від віспи, вона передасть дитині ці антитіла з молоком. Але якщо мати не має імунітету проти віспи, то може постраждати й немовля.
Здається, із коронавірусом та мавпячою віспою розібралися. А які планові щеплення зараз актуальні для дорослих та дітей?
— Я б порадила щеплення від дифтерії та правцю, які мають повторюватися кожні 10 років після 16-18-річного віку. Це дуже актуально, і я наполегливо рекомендую їх зробити, якщо є така можливість. Бо на правець дуже легко захворіти — наприклад, достатньо пройти босоніж по траві та наступити на іржавий цвях. Якщо ви не вакциновані, і це трапилося, ліки буде дуже складно знайти, бо через війну основні запаси протиправцевої сироватки зосереджені у прифронтових шпиталях. Єдина можливість уберегтися від зараження на правець — це зробити щеплення заздалегідь.
Ну і тим, хто має вік понад 50, або понад 40 років та має схильність до легеневих захворювань, наполегливо раджу зробити щеплення від пневмококу. Бо пневмококова інфекція, пневмонія — це дуже важке захворювання, найпоширеніше ускладнення при коронавірусній пневмонії. Щоправда, щеплення досить дороге — вартість до зміни валютного курсу сягала 3500 грн. Але воно робиться один раз і його вистачає на решту життя.
А як щодо дитячих щеплень?
— Порада проста — звернутися до сімейного лікаря й робити щеплення за календарем та його рекомендацією.
Я завжди кажу: якщо йдеться про здоров’я, все, що можна попередити за гроші, краще попередити. Узагалі в багатьох випадках розробити вакцину коштує набагато дорожче, ніж винайти будь-які ліки. Але ціна наслідків пандемії завжди зависока. Тому якщо суспільство починає розробляти вакцину, це означає, що пройти цей процес для цивілізації буде в цілому легше, ніж долати наслідки епідемій. Можна подивитись на історію епідемії дифтерії, на її спалах у 1996 році. Можна згадати епідемію кору, яка була у 2007 році, це мало жахливі наслідки для популяції та економіки. Тож відкидайте забобони, довіряйте доказовій медицині та робіть усі щеплення, які рекомендує ваш лікар. Будьте здорові!
