UA
Закрыть

Контент на сторінці може відобразитися не повністю. Рекомендуємо оновити версію поточного або скористатись іншим браузером.

UA
UNIQAблог - фото
UNIQAблог
Я та УНІКА

Історії волонтерів УНІКА. Юлія Баркар: доброчинним можна бути у будь-якому куточку світу!

Навіть на нових місцях проживання, далеко від Батьківщини, наші колеги долучаються до волонтерства. І не лише допомагають співвітчизникам, а й знаходять способи віддячити за гостинність іншим країнам та громадам. Саме про це свідчить приклад Юлії Баркар, керівника напрямку з майнового страхування Дирекції розвитку роздрібних продуктів та сервісів, яка наразі знаходиться в Греції, але продовжує працювати та волонтерити заради нашої спільної перемоги.

Історії волонтерів УНІКА. Юлія Баркар: доброчинним можна бути у будь-якому куточку світу!

Юліє, з чого почалася ваша волонтерська історія?

Ще до війни я час від часу долучалася до акцій допомоги, але волонтеркою себе не вважала. Інколи брала участь у різних заходах, віддавала речі на благодійність. Одного разу навіть організувала таку акцію сама – збір одягу та іграшок серед мешканців мого житлового комплексу для родин, які мають потребу.

А теперішня історія почалася, коли ми із сином вимушено переїхали у березні до Греції у зв'язку із початком повномасштабної агресії. Я відчувала потребу бути корисною, але на той момент ще не знала, чим саме буду займатися. Як і багато інших переміщених осіб, я потребувала допомоги в облаштуванні у новій країні. Звичайно, на новому місці дуже важливо отримувати зрозумілу та актуальну інформацію: офіційні роз’яснення від державних органів, корисні довідкові дані, інформацію про місцеву інфраструктуру, волонтерські центри тощо. Тож мені спало на думку організувати телеграм-канал для українців у Греції. Ресурс, де можна було б дізнаватися потрібну інформацію та просити допомоги чи поради.

Не було побоювань щодо запуску подібного публічного ресурсу?

Раніше я такого не робила, тому думала, а раптом це пуста справа і ніхто не підпишеться? Подруга й чоловік підтримали, підписалися першими. А потім з’ясувалося, що сумніви були даремними. 

Зараз у чаті понад 2000 підписників і їх число постійно зростає. Та головне, що люди там не тільки діляться корисними посиланнями та ведуть активні дискусії, а й надають реальну допомогу один одному. 

 

Чи був у вас досвід волонтерської діяльності оффлайн, адже у реальному житті це може бути важче?

Так, на початку була ідея, а вийшов наймасштабніший із моїх проектів – було організовано відвідування українцями зоопарку Attica у Афінах, який вважається одним із найвідвідуваніших у світі. 47 дорослих та 58 дітей (віком від 11 місяців до 17 років) мали можливість безкоштовно відвідати зоопарк. Захід було реалізовано за участі афінської благодійної організації, до якої я звернулася зі своєю ідеєю. Ми готувалися декілька тижнів – домовлялися із адміністрацією зоопарку, шукали перевізника, адже зоопарк знаходиться у віддаленому місті, куди можна дістатися тільки власним транспортом. Отже, наша група мала комфортні автобуси та ми провели у зоопарку насичений враженнями день напередодні Дня захисту дітей. Всім дуже сподобалось, та й бачити одразу 100 пар щасливих очей - це те, заради чого хочеться робити більше.

Волонтери часто розповідають про зворушливі історії допомоги. Чи були випадки у вашій практиці, що викликали особливі емоції?

Хочу розповісти про одну вагітну дівчину, яка приїхала із Маріуполя. Без речей, в чому була, з розгубленими очима після декількох тижнів у підвалі. Ніяк не могла звикнути до життя у безпеці. Я допомогла знайти їй україномовного лікаря у місцевій лікарні, яка взяла її під свій нагляд. За участі інших волонтерів було зібрано речі для дитини на перший час та візок для немовляти. І в певний момент ми побачили, як вона “відтанула” – коли зрештою усвідомила, що усі ці незнайомі люди вже стали «своїми», рідними, і щиро про неї турбуються. Таке складно забути. Найближчим часом на одного українця стане більше. 

Декілька місяців нової діяльності – не дуже довго, але достатньо для перших висновків. На вашу думку, що є важливим для ефективного волонтерства?

Перш за все те, що мені допомагає – це широке коло соціальних контактів, дружніх та професійних зв’язків. Як показав досвід останніх місяців – війна дуже згуртувала людей. Наприклад, неодноразово доводилося допомагати українцям з організацією місця ночівлі. Адже, Греція - туристична країна і ситуація із пошуком житла достатньо складна, особливо у літній період. Так, одного разу до мене звернулися з проханням влаштувати на ніч чотирьох жінок, які щойно прибули до країни. Через низку контактів знайшлася грецька компанія, яка сплатила за проживання українок у хорошому готелі на цілих три дні. 

Також, був досвід із поселенням команди підлітків-спортсменів із джиу-джитсу, які приїхали із Миколаєва до Афін на змагання. За участі організації UNESCO вдалось знайти для дев’яти осіб місце для проживання на весь період їхнього перебування. Наші хлопці повернулися додому с 2 золотими та 2 бронзовими нагородами. Вважаю, що це наш внесок на шляху до перемоги. 

Неймовірно, що так багато людей за кордоном допомагає українцям! А чи є можливість в наших людей показати свою вдячність?

Звісно, що так! Саме через бажання подякувати Греції у нашої спільноти виникла ідея толоки. Поділилися нею у соцмережах, і нас підтримали багато українців. Разом ми провели прибирання двох парків, зокрема, Philopappos Hill у підніжжя Акрополя, та причепурили декілька громадських пляжів. На мою думку, це дуже важливо. Так ми не лише дякуємо за гостинність, а й демонструємо риси справжнього українця: нашу відповідальність, працьовитість, охайність, щирість, готовність віддячити за допомогу і примножувати добро. 

Організаційні моменти забирають чимало ресурсу. А ви ще й працюєте онлайн, виховуєте дитину. І все це в чужій країні, до якої треба адаптуватися… Звідки берете сили на все?

Надзвичайно допомагає програма психологічної підтримки, яку організувала УНІКА! Найважчий період я змогла пережити завдяки регулярному спілкуванню із досвідченим психотерапевтом. Та й зараз спеціаліст допомагає розставляти життєві пріоритети.

Дійсно існує така проблема, як психологічне виснаження. Вона стосується як волонтерів, так і всіх, хто працює з людьми. Я просто не можу цього допустити: у мене є син, який від мене цілком залежить, у мене є робота, яку я ціную. Тож вчуся дбайливо ставитися до себе та свого ресурсу. Я не беруся за напрямки, де потрібна постійна, регулярна участь, бо можу когось підвести, не можу гарантувати результат. Моє волонтерство має проєктний формат, я сама розподіляю свій час та сили. Лише так я можу бути максимально ефективною та розумію, чи впораюся я з конкретною справою.

Ви сказали про сина. А чи долучається він до волонтерства?

Так, і це йому дуже до вподоби. Чимало волонтерських акцій припадають на вихідні, і він бере участь в них разом зі мною. Йому 3 роки, але він вже гордо мені заявив, що тепер став справжнім «волонтеристом»! І таке його ставлення – це ще одне, чимале джерело для натхнення. 

Кожен має робити те, що в нього виходить найкраще, так ми здобудемо щасливе майбутнє для нашої країни!

 

Залишити відгук
Підтвердіть, що Ви не робот
Останні статті
Ціна спокою. Страхування житла під час війни
Моя домівка
02. грудня 2022
Ціна спокою. Страхування житла під час війни
Під час війни кожному з нас дуже важливо зберегти свої тили. Дедалі більше українців цікавляться страхуванням житла, про яке раніше мало хто замислювався. Що потрібно врахувати тим, хто хоче фінансово захистити свою квартиру чи будинок? Про це розмовляємо з Діаною Коченковою, директором Дирекції розвитку роздрібних продуктів та сервісів УНІКА.
Як розмовляти на важкі теми, не знецінюючи почуттів?
Будемо здорові!
26. листопада 2022
Як розмовляти на важкі теми, не знецінюючи почуттів?
Складні часи створюють свої теми спілкування – теж не прості. Чи вміємо ми розмовляти про важкі ситуації? Чому варто дбайливо ставитись до близьких і до себе та як це робити, щоб не збільшити травму? Про це розмовляємо з експерткою Wellbeing Company Світланою Підлипською.
Доказова медицина: як лікуватися не «рецептами з бабусиної скрині»
Будемо здорові!
17. листопада 2022
Доказова медицина: як лікуватися не «рецептами з бабусиної скрині»
Ми знову спілкуємось з Оксаною Руденко, керівником Дирекції особистих видів страхування УНІКА та в минулому лікарем, на теми медицини та медичного страхування. Сьогодні мова піде про доказову медицину, її принципи та розвиток в Україні, а також практичні поради пацієнтам, які хочуть отримувати ефективне лікування.

<< Вниз

Вгору >>

<< Вниз